Перейти до вмісту

Зимова відпустка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зимова відпустка
Naine kütab sauna
Жанрдрама
РежисерАрво Круусемент
СценаристВолодимир Валуцький
У головних
ролях
Іта Евер
Аарне Юкскюла
ОператорЮрі Гаршнек
КомпозиторВельо Торміс
ХудожникІмбі Лінд
Кінокомпанія«Талліннфільм»
Тривалість66 хв.
Моваестонська мова
КраїнаСРСР СРСР
Рік1978
IMDbID 0266786

«Зимова відпустка» (інша назва: «Жінка топить лазню») — радянський художній фільм 1978 року кіностудії «Талліннфільм», знятий режисером Арво Круусементом, екранізація однойменного роману естонського письменника Віллема Гросса. У перший рік показу фільм подивилися 1,75 мільйона глядачів в Радянському Союзі і 16 500 в Естонії.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Директор заводу збирається на Новий рік запросити іноземну делегацію в лазню. Він відправляє Ану — вже немолоду робітницю заводу в село, де розташований котедж з лазнею — організувати там все, замість роботи оформляючи їй коротку «зимову відпустку». Однак, це село не є для Ану чужим — там живе мати її колишнього чоловіка — тут раніше вони з чоловіком і донькою проводили літо. Тепер Ану вже давно розлучена, одна підняла дочку, життя розмірене і спокійне в трудових буднях. Для жінки, зі скромної робітничої сім'ї, яка все життя чесно працювала на заводі, таке доручення не до душі, але як людина безвідмовна і виконавча вона в заметіль їде в село. Приїхавши в село, як порядна людина вона не може не провідати матір чоловіка, все ж бабуся її дочки, а та виявляється хворою, і під ранок на руках Ану вмирає, не дочекавшись швидкої, яка пізно приїхала через заметіль.

Оскільки у Ану була важка ніч, і вдень клопоти з організацією похорону, до вечірнього приїзду директора з іноземцями в котеджі не все готово — не розтоплена лазня, не прорубана ополонка. Веселу компанію не хвилюють проблеми і переживання жінки напередодні вечору, але на захист Ану встає мила і енергійна Ольга, ставлячи чоловіків на місце. А в Ану свої думи — чи приїде завтра на похорон бабусі її дочка Катрін, і вона боїться зустрічі зі своїм колишнім чоловіком, який вже приїхав.

Наступного дня цієї «зимової відпустки» бідна жінка бігає між лазнею, де гуляють іноземці, і будинком, де проходять поминки, в суєті намагаючись скрізь встигнути… і низка різних осіб — і чужих, і здавалося б своїх і рідних, яких вона начебто знала, проходить перед нею, зливаючись в картину дивну і абсурдну … мимоволі озираючись і на своє життя, Ану з сумом оцінює підсумки минулих років.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]