Зловживання речовинами, які не викликають залежність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зловживання речовинами, які не викликають залежність
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-116C4H.1
МКХ-10F55

Зловживання речовинами, які не викликають залежність (англ. abuse of non-dependence-producing substances) — неодноразове неправильне використання будь-яких речовин, що супроводжується, незважаючи на відсутність у них наркогенного потенціалу, шкідливими психологічними або фізичними наслідками[1]. Даний діагноз включено Міжнародну класифікацію хвороб десятого перегляду (МКХ-10).

Групи речовин

[ред. | ред. код]

До цього розладу відносять неодноразове та невідповідне використання лікарських засобів, що відпускаються як за рецептом, так і безрецептурних, а також рослин та засобів народної медицини.

Включають зловживання антидепресантами (F55.0), проносними (F55.1), безрецептурними анальгетиками, такими як аспірин (ацетилсаліцилова кислота) і парацетамол (ацетамінофен) (F55.2), антацидами (F55.3), стероїдами та іншими гормонами (F55.5), рослинами або засобами народної медицини (F55.6) або іншими речовинами, що не викликають залежність (F55.8)[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. World Health Organization. Lexicon of alcohol and drug terms published by the World Health Organization (англ.). Архів оригіналу за 4 липня 2004. Процитовано 4 липня 2019. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  2. Всемирная организация здравоохранения. F5 Поведенческие синдромы, связанные с физиологическими нарушениями и физическими факторами // Международная классификация болезней (10-й пересмотр). Класс V: Психические расстройства и расстройства поведения (F00—F99) (адаптированный для использования в Российской Федерации). — Ростов-на-Дону : «Феникс», 1999. — ISBN 5-86727-005-8.