Зів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зів
Gray1014.png
Вигляд зіва через ротову порожнину. Щоки розрізані поперечно, язик витягнутий вперед.
Illu pharynx.jpg
Глотка
Латинська назва Isthmus faucium

Перешийок зіва, іноді просто зів (лат. isthmus faucium) — задній, звужений відділ ротової порожнини, через який вона сполучується з глоткою. Зверху обмежений краєм м'якого піднебіння, з боків — піднебінно-глотковою (arcus palatopharyngeus) і піднебінно-язиковою (arcus palatoglossus) дужками, знизу — верхньою поверхнею кореня язика.

Стінки зіва, частіше просто зів (fauces) — піднебінно-глоткова і піднебінно-язикова дужки, що обмежують отвір зіва (перешийка). Вони утворені піднебінно-глотковим і піднебінно-язиковим м'язами відповідно й покриті слизовою оболонкою. Між дужками розташовані піднебінні мигдалики.

У тварин трапляється запалення зіва — фауцит (faucitis). Як правило, він виникає внаслідок ускладнень гінгівіту, але може розвинутися і самостійно.

Джерела[ред. | ред. код]