М'яке піднебіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
М'яке піднебіння
Tonsils diagram.jpg
Blausen 0872 UpperRespiratorySystem.png
Верхні дихальні шляхи, м'яке піднебіння (soft palate) позначене поблизу центру
Латинська назва palatum molle
Артерія висхідна піднебінна артерія, низхідна піднебінна артерія, малі піднебінні артерії
Вена піднебінна вена
Нерв глоткова гілка блукаючого нерва, медіальний крилоподібний нерв, малі піднебінні нерви, язико-глотковий нерв[1]
Лімфа заглоткові лімфатичні вузли

М'яке піднебіння (лат. palatum molle) — задня частина піднебіння, складка слизової оболонки, звішується у ссавців над основою язика і відокремлює ротову порожнину від глотки.

Будова[ред. | ред. код]

Слизова оболонка м'якого піднебіння — дуплікатура слизової порожнини носа, в її товщі розташовані м'язи м'якого піднебіння. Задній відділ представлений вільно звисаючою піднебінною завіскою (velum palatinum), яка закінчується язичком (uvula). Язичок розділяє м'яке піднебіння на дві дугоподібні половини, які у напрямку до бічних стінок зіва поділяються на дві піднебінні дуги (arcus palatini): передню, або піднебінно-язикову (arcus palatoglossus), що прямує до бічного краю язика, і задню, або піднебінно-глоткову (arcus palatapharyngeus), що переходить у слизову оболонку глотки. Між обома дугами лежать піднебінні мигдалики (tonsillae palatinae). Зовні м'яке піднебіння вкрите плоским багатошаровим епітелієм.

М'язи м'якого піднебіння[ред. | ред. код]

Ротова порожина.jpg

Є п'ять м'язів м'якого піднебіння відіграють важливу роль при ковтанні та диханні.

  • Мя'з-натягувач піднебінної завіски (m. tensor veli palatini) — бере участь у ковтанні.
  • М'яз-підіймач піднебінної завіски (m. levator veli palatini) — бере участь у ковтанні.
  • М'яз язичка (m. uvulae) — підіймає і вкорочує язичок.
  • Піднебінно-язиковий м'яз (m. palatoglossus) — бере участь у процесі дихання.
  • Піднебінно-глотковий м'яз (m. palatopharyngeus) — бере участь у ковтанні.

Завдяки діяльності м'язів, м'яке піднебіння може, відхиляючись назад і вгору і зближуючись з бічними сторонами глотки відгороджувати верхню ділянку останньої з задніми носовими отворами від решти глотки (при ковтанні).

Іннервація здійснюється гілками язико-глоткового і блукаючого нервів.

Кровопостачання забезпечується висхідною піднебінною артерією (гілкою лицевої артерії), низхідною піднебінною артерією (гілкою верхньощелепної артерії).

Венозний відтік відбувається через піднебінну вену (впадає в лицеву вену).

Лімфовідтік відбувається через заглоткові лімфатичні вузли.

Функція[ред. | ред. код]

М'яке піднебіння рухоме, що складається з м'язових волокон, обкладене у слизовій оболонці. Воно несе відповідальність за закриття носових каналів під час акту ковтання, а також для закриття дихальних шляхів. Під час чхання він захищає носовий прохід, відволікаючи частину виділеної речовини до рота.

У людей язичок висить від кінця м'якого піднебіння. Дослідження показують, що язичок практично не бере участь у процесі хропіння. Це було показано через невідповідність результатів операції з видалення язичка. Хропіння більш тісно пов'язане з жирним відкладенням в глотки, збільшенням мигдаликів кільця Вальдеєра або відхиленням від перегородки, торкаючись язичка або кінця м'яке піднебіння викликає сильний рефлекс у більшості людей.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Archived copy. Архів оригіналу за 2018-05-04. Процитовано 2017-09-12. 

Посилання[ред. | ред. код]