Мигдалики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
На схемі показані піднебінні мигдалики — гланди

Мигда́лики (лат. tonsillae) — орган в ротоглотці, сформований лімфаденоїдною (лімфоїдною) тканиною у слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів людини й ряду хребетних тварин[1]. Українська назва є калькою грец. αμυγδάλη («мигдаль»): за схожість формою на мигдалевий горіх. Розмовна назва піднебінних мигдаликів «гланди» походить від лат. glandula («залоза»).

В одній зі своїх робіт[2], що була видана у 1884 році, німецький гістолог та анатом Вільгельм Вальдейєр (1836—1921) звернув увагу на те, що мигдалики розташовані у вигляді кільця. На честь науковця воно було назване лімфаденоїдне глоткове кільце Пирогова-Вальдейєра[3].

Структура[ред. | ред. код]

Мигдалики розташовані у місцях переходу носової та ротової порожнини в глотку. Порядок розташування такий: найвище — глотковий мигдалик, нижче його по боках склепіння глотки — трубні, ще нижче — піднебінні, і внизу язиковий.

У глотці розрізняють 6 мигдаликів:

  • парні
    • піднебінні, tonsillae palatinae (за прийнятою нумерацією — перший та другий; t. palatina dextra і t. palatina sinistra)
    • трубні, tonsillae tubariae (за прийнятою нумерацією — п'ятий та шостий; t. tubaria dextra і t. tubaria sinistra)
  • непарні
    • глотковий, tonsilla pharyngealis (третій)
    • язиковий, tonsilla lingualis (четвертий).
Тип Епітелій Капсула Крипта Розташування
Глотковий псевдошаровий багаторядний епітелій (дихальний епітелій) Частково інкапсульований Без крипти, з маленькими складками Склепіння глотки
Трубні псевдошаровий багаторядний епітелій (дихальний епітелій) Склепіння глотки, між м'яким піднебінням і отворами євстахієвих труб
Піднебінні псевдошаровий лускатий епітелій Частково інкапсульовані Довга, розгалужена[4] По боках ротоглотки (зіві) між піднібінно-язиковою і піднебінно-глотковою дугами
Язиковий псевдошаровий лускатий епітелій Частково інкапсульований Довга, розгалужена[4] За термінальною борозною язика

Окрім того, виділяють гортанні мигдалики (tonsillae laryngeales), що іноді спостерігаються на стінках гортані, являючи собою скупчення лімфоїдної тканини в грушоподібних синусах біля входу в гортань, у вестибулярних голосових зв'язках і гортанних шлуночках.

Розвиток[ред. | ред. код]

  • Піднебінні мигдалики починають формуватись на третьому місяці ембріогенезу з другої пари зябрових кишень.
  • Глотковий мигдалик розвивається на четвертому місяці ембріогенезу.
  • Язиковий мигдалик розвивається на п'ятому місяці ембріогенезу.

Максимального розвитку мигдалики досягають у дитячому віці. У період статевого дозрівання спостерігається процес вікової інволюції мигдаликів[5].

Клінічне значення[ред. | ред. код]

  • Аденоїди — патологічне розростання глоткового мигдалика. Лікування консервативне чи оперативне.
  • Гострий тонзиліт (ангіна) — гостре запалення піднебінних мигдаликів
  • Хронічний тонзиліт — хронічне запалення піднебінних мигдаликів

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. Ueber den lymphatischen Apparat des Pharynx. Deutsche medizinische Wochenschrift (Про лімфатичний апарат глотки. Німецький медичний тижневик), Berlin, 1884
  3. http://www.whonamedit.com/synd.cfm/2061.html
  4. а б The Lymphatic System. act.downstate.edu. Процитовано 2017-01-29. 
  5. Луцик, О.Д. (2006). Гістологія людини (Українськю). с. 329.