Зірка Перемишля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зірка Перемишля
Країна  Республіка Польща
Тип відзнака[d] і нагорода
Нагородження
Засновано: 13 грудня 1921
Нагороджені:
Черговість

CMNS: Зірка Перемишля у Вікісховищі
Посвідчення про нагородження знаком «Зірка Перемишля» курсанта Юзефа Рожена.

Зірка Перемишля — пам'ятний знак, яким нагороджувалися учасники боїв за захоплення міста Перемишль, що велися з 1 листопада 1918 року по 16 травня 1919 року під час польсько-української війни.

Опис знака[ред. | ред. код]

У річницю захоплення Перемишля відбулося засідання військово-цивільного комітету для нагородження підрозділів, які брали участь в обороні та контролю над містом[1]. Полковник Ґустав Вольґнер, тодішній командир, став його головою, а до складу входили такі офіцери: полковник Хакбайль, кап. Єлевський, кап. Лобаржевський, кап. Студзинський, кап. Досковський, кап. Маньковський, кап. інж. Казімєж Осіньський, лейт. Адамовського та цивільних: сенатора Аполінарія Гарліцького, проф. Пржиємський, керівник Людомил Фіалкевич, директор Смолка, інж. Осостович, інсп. Янковський[1]. Розроблено статут і затверджено відзнаку «Зірка Перемишля»[1]. Нагрудний знак заснувало місто Перемишль «для своїх визволителів». Його спроєктували Станіслав Янковський та інж. Казімєж Осінський[2]. Штамп виготовлено львівським художником Влосінським[1].

Статут і знак зареєстровано Верховною Командою Війська Польського та Міністерством Військових Справ[1][3] (затвердж. Журн. MSMilitary. No49, п.п 60 від 13 грудня 1921 р.[2]). Під час церемонії першої річниці захоплення Перемишля комітет вручив 1000 знаків[1]. Період з 1 листопада 1918 року по 16 травня 1919 року організаторами було визнано як період оборони Перемишля[1]. Заявки на вручення нагрудного знаку подало близько 13 тисяч осіб із посвідченнями «оборони» Перемишля та заявами двох свідків[1]. Заявки приймалися окремо від військових (ад'ютант комендатури укріпленого табору капітан Лобаржевський і поручник. Адамовський) і від цивільних (англ. Осінський)[1]. До 1933 року давали 9 тис. знаків (загалом в боях за Перемишль та Перемишльщини брали участь близько 17 тис. осіб)[1]. Встановлено, що багато захисників пропустили нагороду, оскільки не знали про її існування, а деякі успішно подали заявку, але не змогли її отримати[1].

«Зірку Перемишля» носили на червоно-жовтій стрічці (за Вітольдом Гупертом)[4][5] або на червоній стрічці з білими смугами з боків (за Вєславом Боньчи-Томашевським)[6]. Останню версію подає Національний музей Перемишльської землі[7].

Цілісний значок з посрібленого томпаку, оксидований. Має форму шестикутної зірки, на яку покладено вінок із лаврового листя. На верхньому плечі зірки розташована корона, з'єднана з гербом Перемишля. Посередині вінка — панорама Перемишля. У нижній частині подвійна стрічка з написом: OBROŃCOM PRZEMYŚLA, а між стрічками чотиристулкова табличка з датами Ill.XI. 1918 16.V. 1919. Номер партії та ім'я виконавця вибиті на реверсі: EM Unger — Lwów[2].

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м Gwiazda Przemyśla. „Oświata - to potęga”. Wydawnictwo pamiątkowe z okazji obchodu 15-lecia Niepodległości Państwa Polskiego. Przemyśl. 1933. с. 83-84.
  2. а б в Sawicki та Wielechowski, 2007.
  3. Jaroszczak, Piotr. Obrona Przemyśla w 1918 roku. Piotr Jaroszczak. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 23 серпня 2023.
  4. Roja, Bolesław (1931). Relacja ppłk. Huperta, dowódcy Krakowskiej Legji Oficer. w akcji w Przemyślu i Lwowie o przebiegu ataku w Przemyślu. Legendy i fakty. Warszawa. с. 336.
  5. Walka o Lwów (od 1 listopada 1918 do 1 maja 1919 roku). Warszawa. 1933. с. 54.
  6. Kodeks orderowy. Warszawa: Główna Księgarnia Wojskowa. 1939. с. 40.
  7. Za walkę o niepodległość Ziemi Przemyskiej - odznaczeni "Gwiazdą Przemyśla". Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 23 серпня 2023.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Sawicki, Zdzisław (2007). Odznaki Wojska Polskiego 1918-1945. Katalog Zbioru Falerystycznego: Wojsko Polskie 1918-1939: Polskie Siły Zbrojne Na Zachodzie. Warszawa: Pantera Books. ISBN 978-83-2043299-2.