Кадастровий номер

Кадастровий номер земельної ділянки — це унікальний номер, якій видається Центром ДЗК (Державний земельний кадастр).

Для присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці необхідно розробити технічну документацію і погодити її з органами ДЗК. Технічна документація розробляється на базі кадастрової зйомки (дивись геодезичні роботи).

Відповідно до ст. 1 закону «Про Державний земельний кадастр», кадастровий номер це індивідуальна й унікальна для території України послідовність цифр і знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Кадастровий номер прив'язаний до характеристик земельної ділянки і буде змінений якщо:

1. Змінилась площа земельної ділянки (внаслідок поділу землі чи перенесення меж)
2. Змінилась конфігурація земельної ділянки (точки повороту тощо)
3. Змінилась приналежність до певної территоріальної громади, або району

Структура кадастрового номера земельної ділянки

Кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів: НКЗ:НКК:НЗД, де НКЗ — дванадцятизначний номер кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових зон становить 999999999999), в якому останні дві цифри відокремлюються від перших десяти двокрапкою;

НКК — тризначний номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових кварталів у межах кадастрової зони становить 999);

НЗД — чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999).

Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою.

Приклад кадастрового номера

6310138500:10:012:0045

• 63101 — Харків;
• 38500 — р-н Немишлянський;
• 10 — зона;
• 012 — квартал;
• 0045 — земельна ділянка.

Посилання

• Публічна кадастрова карта україни