Кадук алагоазький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кадук алагоазький

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Тиранни (Tyranni)
Родина: Сорокушові (Thamnophilidae)
Рід: Кадук (Myrmotherula)
Вид: Кадук алагоазький
Myrmotherula snowi
Teixeira & Gonzaga, 1983
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Myrmotherula snowi
Віківиди: Myrmotherula snowi
ITIS: 915998
МСОП: 22724407
NCBI: 1538088

Кадук алагоазький[2] (Myrmotherula snowi) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae)[3]. Ендемік Бразилії. Вид отримав назву на честь британського орнітолого Девіда Сноу. До 1992 року вважався підвидом ріо-грандського кадука (Myrmotherula unicolor)

Довжина птаха становить 9,5 см. Самець повністю сірий. Горло світло-сіре з малопомітною чорною плямкою. Самиця рудувато-коричнева з рудим хвостом. Горло білувате, нижня частиня тіла рудувато-коричнева. Алагоазькі кадуки мають коротші хвости і довші дзьоби, ніж представники споріднених видів.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Алагоазька кадуки поширені на південно-східному узбережжі Бразилії, в штатах Алагоас (Мурічі) та Пернамбуку (Фрей-Канека, Мата-ду-Бенедіту, Мата-ду-Естаду). Це рідкісний вид птахів, що живе в підліску бразильського атлантичного лісу на висоті від 500 до 790 м над рівнем моря.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП вважає цей вид таким, що знаходиться на межі зникнення. За оцінкою дослідників, популяція алагоазьких кадуків нараховує до 30 птахів. Кадукам загрожує знищення природного середовища: в 1970 році площа лісу в штаті Алагоас, де спостерігалися кадуки, становила близько 70 км², а в 1999 році — 30 км². З метою збереження алагоазьких кадуків була створена природоохоронна територія "Екологічна станція Мурічі".

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Myrmotherula snowi. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Antbirds. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 22 липня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Robert S. Ridgely, Guy Tudor: The Birds of South America. Band 2: The Suboscine Passerines. University of Texas Press, 1994, ISBN 0-292-77063-4.
  • Erik Hirschfeld: The Rare Birds Yearbook 2008. MagDig Media Ltd., Shrewsbury 2007, ISBN 978-0-9552607-3-5.

Посилання

[ред. | ред. код]