Казімєж Мочарський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казімєж Мочарський
пол. Kazimierz Moczarski
K moczarski.jpg
Ім'я при народженні пол. Kazimierz Damazy Moczarski
Народився 21 липня 1907(1907-07-21)[1][2]
Варшава, Російська імперія[1]
Помер 27 вересня 1975(1975-09-27)[1][2] (68 років)
Варшава, ПНР[1]
Поховання Військові Повонзки
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Діяльність журналіст, автобіограф, письменник, боєць Опору, біограф
Alma mater Faculty of Law and Administration, University of Warsawd
Знання мов польська[3]
Учасник Друга світова війна
Magnum opus Conversations with an Executionerd
Військове звання капітан
Партія Democratic Partyd
Нагороди

Місце поховання, кладовище Військові Повонзки, Варшава

Казімєж Дамази Мочарський (пол. Kazimierz Damazy Moczarski; 21 липня 1907, Варшава27 вересня 1975, Варшава, ПНР) — польський журналіст, письменник і військовий діяч. У роки Другої світової війни — шеф бюро інформації та пропаганди підпільної організації Армія Крайова.

Вивчав право в Варшавському університеті і журналістику у Вищій школі журналістики, в 1931 був спрямований на практикум в польське консульство в Парижі. В 1932-1934 навчався в Парижі в Інституті міжнародного права. Після цього до 1939 займався журналістикою.

З 1940, після початку війни — член підпільної організації Армія Крайова. З серпня 1942 співпрацює з бюро інформації та пропаганди цієї організації. Брав участь у кількох бойових акціях АК. Під час Варшавського повстання 1944 року керував радіостанцією повстанців, а з квітня 1945 очолив Бюро інформації та пропаганди Делегатури Збройних Сил.

11 серпня 1945 схоплений польськими органами державної безпеки, у в'язниці був підданий тортурам, засуджений до 10 років ув'язнення. В 1948 був проведений новий судовий процес, в результаті якого в 1952 отримав засудження до смерті.

За іронією долі 255 діб, з 2 березня по 11 листопада 1949, знаходився в одній камері з кількома німецькими військовими злочинцями, включаючи групенфюрера СС Юрґена Штропа, який в 1943 командував придушенням повстання у Варшавському гетто. У результаті співбесід виникла опублікована в 1972 книга «Розмови з катом» (пол. Rozmowy z katem[4]) — цінне дослідження психології нацизму[5].

Після смерті Сталіна в 1953 Верховний суд Польщі замінив смертний вирок на довічне ув'язнення, проте рішення суду Мочарському не оголосили і до січня 1955 року він перебував у камері смертників. В 1956 був помилуваний і 24 квітня 1956 звільнений. Незабаром після звільнення став головним редактором польської щоденної газети «Kurier Polski».

Вийшов на пенсію в 1975 році у зв'язку з важкою хворобою і незабаром помер.

Примітки[ред. | ред. код]