Камаль-оль-Мольк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Камаль-оль-Мольк
Forooghi kamalolmolk.jpg
Ім'я при народженні محمد غفاری
Народився 29 вересня 1848(18480929)
Кашан
Помер 18 серпня 1940
Нішапур
Поховання
Громадянство
(підданство)
Іран
Національність перс
Діяльність художник
Відомий завдяки художник
Alma mater Дар ул-Фунун
Magnum opus The Egyptian man[d]
Конфесія іслам
Рід Гаффарі
Батько Мірза Бозорг Гаффарі
Діти 1 син та 1 донька

Камаль-оль-Мольк (*29 вересня 1848 —18 серпня 1940) — перський художник часів періоду Каджарів. Ім'я перекладається як «Земна досконалість».

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з мистецької родини Гаффарі. Син Мірзи Бозорг Гаффарі Кашані, засновника новоперської школи живопису. Його стрийком був відомий художник Сані-оль-Мольк. При народжені отримав ім'я Мохаммад. З ранніх років виявляв безсумнівний талант до малювання. У пориві натхнення він обмалював вугіллям всі стіни своєї спальні, деякі з цих нарисів можна про цих пір бачити в будинку, який належав родині Гаффарі.

Після закінчення школи перебирається до Тегерау, де вступає до Школи Дар-уль-Фунун. Тут навчаєтсья у відомого живописця Мозайєн-од-Долеху. Гострий погляд і тонке художнє чуття дозволяло Мозаммаду знаходити таємний сенс в переплетенні ліній, бачити найдрібніші відтінки тону, приховані від звичайного очі.

Вже під час навчання в школі живопису він привернув до себе увагу як талановитий художник. Якось, відвідуючи Дар-оль-Фонун, шах Насер ед-Дін Каджар зауважив яскравий талант Мохаммада Гаффарі і запросив його до свого двору. Бачачи його майстерність, шах надав художнику прізвисько «Камаль-оль-Мольк». У 1886 році оженився.

До загибелі Насер ед Діна у 1896 році Камаль-оль-Мольк працював при дворі, створивши в цей період найзначніші свої твори. Після цього Камаль-оль-Мольк залишив двір шаха.

У 1898 році відправився до Європи для вдосконалення майстерності. Зустрічі з видатними європейськими живописцями, дали Камаль-оль-Мольку можливість вивчити їх манеру та техніку малювання. Відвідуючи музеї Європи, зокрема Лувр, Версаль в Парижі, Уффіці у Флоренції, художник робив копії полотен Рафаеля, Рембрандта, Тіціана, Леонардо да Вінчі та інших майстрів Відродження.

У 1902 році художник повернувся до Персії. Але незабаром відчув до себе неприязнь шахського двору через відступив від традиційної манери малювання. Згодом численні інтриги 1903 року змусили художника залишити країну і переселитися до Османської імперії, міста Багдад.

У 1905 році повертається до Персії з огляду на початок конституційного руху. Тут Камаль-оль-Мольк приєднується до прихильників конституційної форми правління. Камаль-оль Мольк засновує власну школу мистецтва, навчання в якій не обмежується живописом, а впроваджує прикладне мистецтво плетіння килимів, мозаїку, різьблення деревом, прагнучи відродити забуті національні ремесла. Протягом короткого часу існування школи, з неї вийшли талановиті художники, насамперде Хуссейн Алі Хан Вазирі, Есмаїл Аштіані, Алі Мохаммад Хейдаріан, Махмуд Олья, Нематолла Моширі, Алі Акбар Ясамі, Мохвен Сохейл.

Спочатку підтримував повалення династії Каджарів. Втім вже у 1920 році Камаль-оль-Мольк розчарувався в новій шахській династії Пахлаві і відмовився працювати при дворі шаха Рези Хана. останній у відповідь позбавив художника щомісячної допомоги та дотацій на школу, щоб змусити його піти у відставку.

1928 року Камаль-оль-Молька було заслано до Нішапуу. Згодом художник оселився в невеликому селі Хосейнабад. В цей час з художником сталося нещастя: з невідомих причин він втратив око. Саме тому в роки, проведені у вигнанні він перестав займатися живописом. У 1940 році Камаль-оль-Мольк помер в Нішапурі, де його було поховано біля гробниці суфійського поета Аттара.

Творчість[ред. | ред. код]

Одним з головних вкладів художника в розвиток перського (іранського) мистецтва стало створення нового художнього стилю. Камаль-оль-Мольк розширив уявлення про живопис, відкривши нові горизонти наступним поколінням художників.

Художня діяльність Камаль-оль-Мольска поділяється на декілька періодів. Першим є шахський, при дворі шаха Насер- ед-Діна. Особливо плідним є період у 1866—1896 роках, при дворі перського шаха. Переважно це були портрети відомих людей, пейзажі, зображення мисливських угідь і палацових покоїв. Майстерність пензля, яскраві і живі фарби відрізняли їх від більшості творів художників того часу. Всього в цей період було написано понад 170 картин. Втім більшість з них було знищено або вивезено за кордон в приватні колекції. Найзначущими є «Живописець» (1882 рік), «Палац Голестан» (1883 рік), -«Село Імама» (1884 рік), «Шахський сад» (1886 рік), «Урядовий табір», «Коваль», «Дві жебрачки-дівчинки» та «Ворожка» (усі — 1889 рік).

Після цього деякий час робив копії європейських майстрів. У 1903 році починається османський або іракський період (тривав до 1905 року), коли Камаль-оль-Мольк подорожував давньою Месопотамією, створюючи нові картини. «Площа Кербела-йє-Моаллем», «Багдадський коваль» і «Єврейські ворожки Багдаду» є найбільш значущими працями цього періоду.

Другий перський період, що тривав у 1904—1928 роках, відзначено картинами «Командир Аза Бахтіар», «Азад-оль-Мольк». Лише у 1933 та 1935 роках двічі брався за пензель, створивши картини «Статуя Фірдоусі» та «Сплячсий старий» відповідно.

Родина[ред. | ред. код]

  • Нусрат (нар. 1887-?)
  • Алі-Хан (?-1920)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Soheili Khansari, Ahmad: Kamāl-e honar: Life and Works of Mohammad Ghaffari Kamāl-ol-Molk (1847—1940). Elmi Publishing, Teheran 1989