Канацька мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Канацька мова
Поширена в Малайзія Малайзія
Регіон штат Джогор
Носії 139 (2010, JHEOA)[1]
Класифікація

австронезійська сім'я

малайсько-полінезійські
зондсько-сулавесійські мови
малайсько-чамські мови
малайські мови
Офіційний статус
Офіційна ні
Коди мови
ISO 639-3 orn

Канацька мова (канак, оранг-канак, малай. Bahasa Kanaq, Bahasa Orang Kanaq) — мова канаків, одного з 18 племен оранг-аслі, корінного населення Півострівної Малайзії.

Канаки є найменшим із цих племен, їх чисельність становить тільки 139 осіб (2010, JHEOA).[1]

Живуть вони лише в одному селі Сунгай-Селангі (малай. Sungai Selangi), розташованому на північний схід від Мавай (малай. Mawai) в межах округу Кота-Тінгі (малай. Kota Tinggi) у східній частині штату Джогор.[2]

Згідно даних Центру з Проблем Оранг-Аслі (англ. Center for Orang Asli Concerns), хоча чисельність канаків і є зовсім незначною, їхня мова продовжує нормально функціювати, і їй не загрожує щезання.[3] Всі канаки знають рідну мову.

Зазвичай канаки ухиляються від контактів зі сторонніми людьми, тому існує вкрай мало матеріалів з дослідження їхньої мови. Лише на початку 2000-х років доктор Мохаммед Шаріфудін Юсуф (малай. Mohd. Sharifudin Yusof) під час 5 років своїх польових досліджень вперше склав список слів діалекту канаків, представлений у фонетичному вигляді. Скориставшись цими записами, читач зможе правильно вимовляти канацькі слова, навіть якщо він ніколи не спілкувалися з носіями мови.[4]

У загальних рисах канацька мова є дуже подібною до малайської, але відрізняється особливим акцентом та деякими іншими відмінностями. Іноді її називають грубим діалектом малайської мови.[5]

За класифікацією, яку наводить проект «Етнолог» [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.], канацька мова зараховується до малайської підгрупи малайсько-чамських мов, складової австронезійської мовної сім'ї. Канацька мова є складовою частиною малайської макромови (код ISO 639-3 msa). Можливо, її слід розглядати лише як діалект малайської мови (код ISO 639-3 zlm).[2]

Незважаючи на свою малу чисельність, канаки поки що стійко зберігають свою мову і культуру.[5] Не в останню чергу, це пояснюється низькім рівнем контактів з іншими людьми, а також традиціями народу, які не схвалюють мішані шлюби з іншими етнічними групами.[6] Разом із тим, останнім часом канацька мова опинилася під постійно зростаючим тиском з боку стандартної малайської мови. Особливо це відчувається на молодому поколінні. Тому ЮНЕСКО занесло канацьку мову до числа таких, що перебувають на межі щезання.[7]

Власної писемності немає. Мовою навчання є малайська.[2]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Mustaffa Omar & Nor Hafizah Mohd Fizer. Kelestarian hidup ekonomi komuniti orang Kanaq dan orang Kuala, Johor: Suatu penelitian dari aspek penguasaan ke atas modal kewangan. e-BANGI Journal Vol 10, No 2 (2015), 118-133. Universiti Kebangsaan Malaysia (UKM). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 28.07.2016. (малайськ.)
  2. а б в Orang Kanaq. Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. 2016. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 29.07.2016. (англ.)
  3. Orang Asli Language-Loss. Problems & Prospects. Center for Orang Asli Concerns. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 02.08.2016. (англ.)
  4. Yusop, Mohd Sharifudin. Keterancaman bahasa orang asli Duano & Kanaq. Universiti Putra Malaysia Press, Serdang, Selangor. 2013. ISBN 978-9-67-344343-7. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 29.07.2016. (малайськ.)
  5. а б Yusop, Mohd Sharifudin. Bahasa orang Kanaq kian terancam. Utusan Malaysia, p. 21. (Call Number: 2015/06-008). Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 29.07.2016. (малайськ.)
  6. Mahani Musa. The socioeconomic history of the Orang Kanaq of Johor. Kajian Malaysia, Vol. 29, No. 1, 2011, pp. 47–74. Universiti Sains Malaysia. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 29.07.2016. (англ.)
  7. Christopher Moseley. Atlas of the World’s Languages in Danger. UNESCO, 2009. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 01.08.2016. (англ.)