Міжнародний фонетичний алфавіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Міжнаро́дний фонети́чний алфаві́т (англ. International Phonetic Alphabet; фр. Alphabet Phonétique International; IPA) або МФА — система знаків для запису транскрипції — фонетичного відображення особливостей творення звуків з усіх мов світу на основі латинського алфавіту. Розроблена і підтримується Міжнародною фонетичною асоціацією.[1] МФА використовується викладачами іноземних мов і студентами, лінгвістами, логопедами, співаками, акторами, лексикографами і перекладачами.[2][3]

МФА розроблений для відображення лише тих якостей мовлення, які є розпізнавальними в усному мовленні: фонеми, інтонація, поділ слів і складів.[1] Для передачі ж додаткових особливостей мови, таких як скрип зубів, шепелявість, звуки, викликані розщепленням піднебіння, використовується додатковий набір символів — розширення МФА.[2]

Іноді символи алфавіту додаються, видаляються або модифікуються Міжнародною фонетичною асоціацією. Станом на 2008 рік у МФА визначено 107 окремих букв, 52 діакритичних знаки і 4 знаки просодії.

Історія[ред.ред. код]

У 1886 році група французьких і британських викладачів мов на чолі з французьким лінгвістом Полем Пассі утворила організацію, яка з 1897 року стала відома як Міжнародна фонетична асоціація (фр. Association phonétique internationale).[4] Початковий алфавіт був заснований на запропонованій для англійської мови реформі орфографії, відомої як Romic alphabet, але, щоб зробити його придатним для інших мов, значення символів могли змінюватися від мови до мови.[5] Наприклад, звук [ʃ] (ш) в англійській мові зображувався буквою «c», а у французькій — буквою «x».[4] Проте, в 1888 році алфавіт привели до однакового для різних мов виду, тим самим поклавши основу для всіх наступних виправлень.[4][6]

З моменту створення МФА зазнав декілька переробок. Після значних змін в 1900 і 1932 МФА залишався незмінним до Кільського з'їзду 1989 року. У 1993 році було зроблено незначне виправлення — додані чотири голосних середнього ряду середнього піднесення[2] і скасовані символи глухих імплозивних приголосних.[7] Остання зміна була зроблена в 2005 році — додано символ лабіо-дентального (губно-зубного) одноударного приголосного.[8] Окрім додавання і видалення символів, зміни в МФА в основному складалися у перейменуванні символів і категорій, а також в модифікації гарнітур.[2]

Розширення МФА були створені в 1990 році і офіційно визнані Міжнародною асоціацією клінічної фонетики та лінгвістики в 1994 році.[9]

Приголосні[ред.ред. код]

Легеневі[ред.ред. код]

Докладніше: Приголосний звук

Легеневі приголосні утворюються створенням перепони в гортані або роті, і одночасно або потім виштовхуванням повітря з легенів. Легеневі приголосні складають більшість у МФА, а також у людській мові.[10] Усі приголосні української мови є легеневими.

У таблиці легеневих приголосних, у якій більшість приголосних, рядки позначають спосіб творення, тобто як приголосний утворюється, а стовпці позначають місце творення, тобто де в голосовому тракті приголосний утворюється. Основна таблиця містить лише приголосні з одним місцем творення.


Примітка:

  • [ɧ] описується як «одночасний [ʃ] і [x]». Однак, про це ще сперечаються.

Приголосні (непульмонічні)[ред.ред. код]

Клацальні імплозиви Абруптиви
ʘ білабіальний ɓ білабіальний ʼ Наприклад:
ǀ Ламинальний альвеоляр («дентальний») ɗ Альвеолярний губний
ǃ Апикальний (пост)альвеоляр («ретрофлексний») ʄ Палатальний Альвеолярний
ǂ Ламинальний постальвеоляр («палатальний») ɠ Велярний Велярний
ǁ Латеральний корональний («латеральний») ʛ Увулярний Альвеолярний фрикативний

Голосні[ред.ред. код]

р• о] Передні Н. передні Середні Н. задні Задні
Високі
Blank vowel trapezoid.svg
iy
ɨʉ
ɯu
ɪ  ʏ
  ʊ
eø
ɘɵ
ɤo
ɛœ
ɜɞ
ʌɔ
aɶ
ɑɒ
Н. високі
Високо-сер.
Середні
Низько-сер.
Н. низькі
Низькі

Примітки:

  • Якщо символи стоять парами, то правий з них є огубленим голосним, те ж саме і для [ʊ]. Всі інші — неогублені.
  • [ɶ] не підтверджений як окрема фонема в жодній з мов.
  • [a] вважається голосним переднього ряду, але різниця між голосними переднього і середнього ряду низького піднесення невелика, тому [a] часто використовується і для означення голосного середнього ряду низького піднесення.
  • [ʊ] і [ɪ] в старіших варіантах МФА записувались відповідно як [ɷ] і [ɩ].

Таблиці англійською мовою[ред.ред. код]

Приголосні

IPA chart 2005 consonants.png

Голосні

IPA chart 2005 vowels.png

Diacritics and prosodic notation [ред.ред. код]

Syllabicity diacritics
◌̩ ɹ̩ n̩ Syllabic ◌̯ e̯ ʊ̯ Non-syllabic
Діаккритичні знаки приголосних
◌ʰ Придих ◌̚ No audible release
◌ⁿ dⁿ Nasal release ◌ˡ Lateral release
◌ᶿ tᶿ Voiceless dental fricative release ◌ˣ Voiceless velar fricative release
◌ᵊ dᵊ Mid central vowel release
Фонаційні діакритичні знаки
◌̥ n̥ d̥ Глухі звуки ◌̬ s̬ t̬ Дзвінкі звуки
◌̤ b̤ a̤ Breathy voiced[a] ◌̰ b̰ a̰ Creaky voiced
Articulation diacritics
◌̪ t̪ d̪ Dental ◌̼ t̼ d̼ Linguolabial
◌̺ t̺ d̺ Apical ◌̻ t̻ d̻ Laminal
◌̟ u̟ t̟ Advanced ◌̠ i̠ t̠ Retracted
◌̈ ë ä Centralized ◌̽ e̽ ɯ̽ Mid-centralized
◌̝ e̝ r̝ Raised
( is a voiced alveolar
fricative trill
)
◌̞ e̞ β̞ Lowered
([β̞] is a bilabial
approximant
)
◌˔ ɭ˔ ◌˕ ɣ˕
Co-articulation diacritics
◌̹ ɔ̹ x̹ More rounded ◌̜ ɔ̜ xʷ̜ Less rounded
◌ʷ tʷ dʷ Labialized or labio-velarized ◌ʲ tʲ dʲ Palatalized
◌ᶣ tᶣ dᶣ Labio-palatalized ◌ᶹ tᶹ Labialized without protrusion of the lips or velarization
◌ˠ tˠ dˠ Velarized ◌ˤ tˤ aˤ Pharyngealized
◌̴ Шаблон:IPA link Velarized, uvularized
or pharyngealized[b]
◌̘ e̘ o̘ Advanced tongue root ◌̙ e̙ o̙ Retracted tongue root
◌̃ ẽ z̃ Nasalized ◌˞ ɚ ɝ Rhotacized
Notes
^  With aspirated voiced consonants, the aspiration is usually also voiced (voiced aspirated – but see aspirated voiced). Many linguists prefer one of the diacritics dedicated to breathy voice over simple aspiration, such as Шаблон:Angbr. Some linguists restrict this diacritic to sonorants, and transcribe obstruents as Шаблон:Angbr.
^  The overstruck tilde is not recommended where it would be typographically unclear. It is also deprecated in Unicode, with precomposed letters preferred. (See pharyngealization for available combinations.)

Subdiacritics (diacritics normally placed below a letter) may be moved above a letter to avoid conflict with a descender, as in voiceless Шаблон:Angbr.[11] The raising and lowering diacritics have optional forms Шаблон:Angbr, Шаблон:Angbr that avoid descenders.

The state of the glottis can be finely transcribed with diacritics. A series of alveolar plosives ranging from an open to a closed glottis phonation are:

Open glottis [t] voiceless
[d̤] breathy voice, also called murmured
[d̥] slack voice
Sweet spot [d] modal voice
[d̬] stiff voice
[d̰] creaky voice
Closed glottis [ʔ͡t] glottal closure

Additional diacritics are provided by the Extensions to the IPA for speech pathology.

Suprasegmentals[ред.ред. код]

Таблиця-малюнок
Довжина, наголос і ритм
ˈa Початковий наголос. Позначається знаком ˈ (ставиться перед наголошеним звуком вгорі).
ˌa Другий наголос. Позначається знаком ˌ (ставиться перед наголошеним звуком внизу).
aː kː Довгий звук. Позначається знаком ː (ставиться після довгого голосного чи приголосного).
Напівдовгий звук. Позначається знаком ˑ (ставиться після напівдовгого голосного чи приголосного).
ə̆ Надкороткий (може розташовуватися під літерою як в ʡ̮.)
a.a кінець (межа) складу
s‿a льєзон (поєднання складів)
Intonation
| Minor (foot) break Major (intonation) break
[12] Global rise [12] Global fall
Tone diacritics and tone letters
ŋ̋ e̋ Extra high / top ꜛke Upstep
ŋ́ é High ŋ̌ ě Rising (generic)
ŋ̄ ē Mid
ŋ̀ è Low ŋ̂ ê Falling (generic)
ŋ̏ ȅ Extra low / bottom ꜜke Downstep

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б International Phonetic Association (IPA), Handbook.
  2. а б в г MacMahon, Michael K. C. (1996). Phonetic Notation. У P. T. Daniels and W. Bright (eds.). The World's Writing Systems. New York: Oxford University Press. с. 821–846. ISBN 0-19-507993-0. 
  3. Wall, Joan (1989). International Phonetic Alphabet for Singers: A Manual for English and Foreign Language Diction. Pst. ISBN 1877761508. 
  4. а б в International Phonetic Association. Handbook. P. 194—196
  5. «Originally, the aim was to make available a set of phonetic symbols which would be given different articulatory values, if necessary, in different languages» // International Phonetic Association. Handbook. P. 195—196
  6. Passy, Paul (1888). Our revised alphabet. The Phonetic Teacher. с. 57–60. 
  7. Pullum and Ladusaw. Phonetic Symbol Guide. P. 152, 209
  8. Nicolaidis, Katerina (September 2005). Approval of New IPA Sound: The Labiodental Flap. International Phonetic Association. Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано 2006-09-17. 
  9. International Phonetic Association. Handbook. P. 186
  10. Fromkin, Victoria; Rodman, Robert (1998) [1974]. An Introduction to Language (вид. 6th). Fort Worth, TX: Harcourt Brace College Publishers. ISBN 0-03-018682-X. 
  11. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок IPA15 не вказаний текст
  12. а б The global rise and fall arrows come before the affected syllable or prosodic unit, like stress and upstep/downstep. This contrasts with the Chao tone letters, which come after.

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Ball, Martin J.; John H. Esling; B. Craig Dickson (1995). The VoQS system for the transcription of voice quality. Journal of the International Phonetic Association 25 (2). с. 71–80. doi:10.1017/S0025100300005181. 
  • Duckworth, M.; G. Allen; M.J. Ball (December 1990). Extensions to the International Phonetic Alphabet for the transcription of atypical speech. Clinical Linguistics and Phonetics 4 (4). с. 273–280. doi:10.3109/02699209008985489. 
  • Hill, Kenneth C.; Pullum, Geoffrey K.; Ladusaw, William (March 1988). Review of Phonetic Symbol Guide by G. K. Pullum & W. Ladusaw. Language 64 (1). с. 143–144. doi:10.2307/414792. JSTOR 414792. 
  • International Phonetic Association (1989). Report on the 1989 Kiel convention. Journal of the International Phonetic Association 19 (2). с. 67–80. 
  • International Phonetic Association (1999). Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-65236-7.  (hb); ISBN 0-521-63751-1 (pb).
  • Jones, Daniel (1988). English pronouncing dictionary (вид. revised 14th). London: Dent. ISBN 0-521-86230-2. OCLC 18415701. 
  • Ladefoged, Peter (September 1990). The revised International Phonetic Alphabet. Language 66 (3). с. 550–552. doi:10.2307/414611. JSTOR 414611. 
  • Ladefoged, Peter; Morris Hale (September 1988). Some major features of the International Phonetic Alphabet. Language 64 (3). с. 577–582. doi:10.2307/414533. JSTOR 414533. 
  • Laver, John (1994). Principles of Phonetics. New York: Cambridge University Press. ISBN 0-521-45031-4.  (hb); ISBN 0-521-45655-X (pb).
  • Pullum, Geoffrey K.; William A. Ladusaw (1986). Phonetic Symbol Guide. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 0-226-68532-2. 
  • Skinner, Edith; Timothy Monich; Lilene Mansell (1990). Speak with Distinction. New York, NY: Applause Theatre Book Publishers. ISBN 1-55783-047-9. 
  • Fromkin, Victoria; Rodman, Robert; Hyams, Nina (2011). An Introduction to Language (вид. 9th). Boston: Wadsworth, Cenage Learning. с. 233–234. ISBN 1-4282-6392-6. 

Посилання[ред.ред. код]