Карачай (озеро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карачай
Majak Satellitenkarte.jpg
55°40′38″ пн. ш. 60°47′58″ сх. д. / 55.67722222224977457° пн. ш. 60.79944444447177432° сх. д. / 55.67722222224977457; 60.79944444447177432Координати: 55°40′38″ пн. ш. 60°47′58″ сх. д. / 55.67722222224977457° пн. ш. 60.79944444447177432° сх. д. / 55.67722222224977457; 60.79944444447177432
Розташування
Країна Flag of Russia.svg Росія
Регіон Озерськ
Геологічні дані
Тип сховище радіоактивних відходівd (1951)
Розміри
Площа поверхні 0,5 км²
Висота 251 м
Вода
Басейн
Інше
Geonames 8014927
Карачай (озеро). Карта розташування: Росія
Карачай (озеро)
Карачай (озеро) (Росія)

Карача́йозеро в Челябінській області Росії. З жовтня 1951 використовується для зберігання радіоактивних відходів Виробничого об'єднання «Маяк»[1]. 26 листопада 2015 року було оголошено про завершення консервації озера.

Проблеми озера[ред. | ред. код]

Озеро Карачай розташоване в центральній частині вододільного простору озер Улагач, Татиш, Мала Нанога, Кизилташ і річки Мишеляк на території промислового майданчика химкомбіната ВО «Маяк». З жовтня 1951 року озеро стали використовувати як сховище рідких радіоактивних відходів, що дозволило значно зменшити їхнє скидання в річку Теча. В наш час[коли?] в озері скупчилося близько 120 млн кюрі радіоактивних матеріалів в основному радіоактивний цезій і стронцій.

Період часу 1962—1966 рр. був маловодним. Рівень води озера Карачай сильно знизився, за цього оголилося декілька гектарів дна озера. В результаті вітрового підйому донних відкладень з оголених ділянок дна водоймища навесні 1967 р. було винесено радіаційних матеріалів приблизно на 600 Ku на навколишню територію, у тому числі і за межі хімкомбіната. Після цього інциденту були вжиті заходи із запобігання подібним випадкам. Протягом 1967—1971 рр. були проведені роботи по засипанню мілководдя, рекультивації території навколо водоймища. В результаті проведених робіт береги були підняті по всьому периметру водоймища, площа його дзеркала скоротилася до 36 га. У регламент по експлуатації озера Карачай був введений жорсткий контроль рівня води. Через високу радіацію озера найдрібніший радіоактивний пил з його поверхні постійно розноситься вітром на навколишній простір. Надалі було ухвалено рішення про засипку озера повністю, проте приступили до неї лише в 1986 році. До 1996 року відкрита площа озера становила 13 га. Планується повністю його засипати до стану «зеленого лужка». Але і після його засипки проблема озера Карачай не зникне, оскільки відбувається радіоактивне зараження ґрунтових вод в підземному просторі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Виктор Рискин (25.07.2000). Карачай исчезнет через пять лет. газета «Челябинский рабочий». Архів оригіналу за 25.02.2012. Процитовано 2008-07-07.