Катран Тебрізі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катран Тебрізі
Народився 1009 або 1012
Тебриз, Іран
Помер 1072 або 1088
Тебриз, Іран
Країна Іран
Діяльність поет
Знання мов перська

Катран Тебрізі (перс. قطران تبريزى‎, 1012 — пом. після 1072[1]) — перський поет[2][3]. Писав на західноперському діалекті[4].

Біографія[ред. | ред. код]

Катран Тебрізі народився в 1012 році в селі Шадіабад неподалік від Тебріза. Повне ім'я поета Абу Мансур Катран аль-Джилі аль-Азербайджані. Початкову освіту здобув у Шадіабаді, потім навчався в Тебрізі. Катран Тебрізі після завершення освіти прибув в Арран в місто Гянджа. Незабаром був запрошений в палац курдської династії Шеддадідів. На чолі держави в той час стояв Абу-л-Хасан Лашкарі і поет свої твори присвячував йому. У 1042 році став свідком руйнівного землетрусу в Тебрізі. У 1046 році в Тебрізі поет зустрівся з великим перським поетом і філософом Насіром Хосровом. У своєму знаменитому творі «Сафарнама» Насір Хосров також розповідає про свою зустріч з поетом по імені Катран. Катран прожив якийсь час у Нахічевані і служив у палацах місцевих правителів після чого знову повернувся в Тебріз. Ще за життя в багатьох країнах Сходу він був визнаний як талановитий поет, мудрий філософ і вчений. Помер в Тебрізі і був похований на знаменитому Мавзолеї поетів.

Творчість[ред. | ред. код]

Творчість Тебрізі охоплює середину XI століття[3]. Писав з юних років, є автором творів «Ковс-наме», «Гуш-наме», «Вамік і Азра» та великого «Дивана», що складається головним чином з касидів. Поетична форма касида займала в його творчості значне місце. Творчість Тебрізі високо оцінював середньоазіатський поет XII століття Рашидаддін Ветват. У його творах збереглися деякі дані про історичні події регіону того періоду. Так, наприклад, в одному з віршів Катран Тебрізі повідомляє про візит в Гянджу правителя емірату Раввадидів Абу Мансура Вахсудані, в інших творах розповідає про набіги огузів.

Зробив внесок у перську лексикографию. Невеликий тлумачний словник, який нині не зберігся, був складений, мабуть, між 1046 і 1064 роками[5]. За деякими даними містив приблизно 300 слів. Про це словника повідомляє Насір Хосров.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Islamic arts // Encyclopaedia Britannica
  2. Francois De Blois, Persian Literature - A Biobibliographical Survey: Volume V Poetry of the Pre-Mongol Period Volume 5 of Persian Literature, Routledge, 2004. 2nd edition. pg 187: "The point of the anectode is clear that the diwans of these poets contained Eastern Iranian (i.e. Sogdian etc.) words that were incomprehensible to a Western Persian like Qatran, who consequently took advantage of an educated visitor from the East, Nasir, to ascertain their meaning
  3. а б Катран Тебрізі — стаття з Ираника. C. E. Bosworth " Also, after this time, when the Shaddadids were in full occupation of Arrān, the Persian poet Qaṭrān (q.v.), who flourished in the middle decades of the 5th/11th century and was the eulogist of various Muslim potentates of Azerbaijan and Arrān, praises the Shaddadid Amīr Fażlūn b. Fażl II b. Abi’l-Aswār (465-67/1073-75) for his descent on the maternal side from the Bagratunis, indicating further Muslim-Christian alliances (see Minorsky, Ḥodūd al-ʿālam, pp. 396-97, and idem, Studies in Caucasian History, London, 1953, chaps. i and ii)."
  4. Francois De Blois. Persian Literature - A Biobibliographical Survey: Volume V Poetry of the Pre-Mongol Period Volume 5 of Persian Literature, 2nd edition. — Routledge, 2004. — p. 187. "The point of the anectode is clear that the diwans of these poets contained Eastern Iranian (i.e. Sogdian etc.) words that were incomprehensible to a Western Persian like Qatran, who consquently took advantage of an educated visitor from the East, Nasir, to ascertain their meaning"
  5. А. В .Десницкая, С. Д. Кацнельсон.  // История лингвистических учений: средневековый Восток. — Л. : Наука, 1981. — С. 116-117.