Кафак (скіф)
Кафак — гіпотетично представник/розпорядник скіфського царя Атея в Ольвіополісі, згаданий у двох (наразі відомих) навроченнях з Ольвіополісу, які датуються 340-ми роками до н. е.
Найінформативнішим є наврочення, відоме як IGDOlbia 106, у якому Кафака згадано в одному (останньому) рядку з антропонімами Атай та Демокон (грец. Καφακης, Δημο̣κῶν, Ἀταης). Якщо припустити, що Атай наврочення це власне цар скіфів Атай, а Демокон це епонім 349 р. до н. е. Демокон Евбіотів (грец. Δημοκῶν Εὐβιότου), то, ймовірно, Кафак — представник/розпорядник царя Атая у Ольвії, з великою вірогідністю скіф та родич Атая, а саме наврочення датується 349 р. до н. е.
Окрім Кафака та Атая в цьому навроченні згадано ще одне іранське (скіфське) ім'я — Таторак,[1] але воно йде у загальному списку ольвіополітів, і статус Таторака, судячи з цього, був дещо нижчий.
У навроченні, відомому як IGDOlbia 104, Кафака також згадано в останньому рядку після також іранського (скіфського) антропоніму Пінак[1] (грец. ΠΙΝΑΚ ΚΑΦΑΚΕΜ — Пінак Кафака). Статус Пінака, навіть гіпотетично, визначити наразі неможливо. Датується це наврочення близько 340 р. до н. е.
- Етимологія імені.
грец. Καφακης < скіф. *kaf-aka < праір. *kap- — різати, розщеплювати.[2]
Варто зазначити, що зафіксований у цьому імені перехід *-p- (*-ph-) > *-f- (в інтервокальній позиції), ймовірно, ще не став регулярним, є свідченням поступового переходу скіфської від давньоіранського до середньоіранського етапу розвитку скіфської мови.
- ↑ а б (рос.) Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
- ↑ (рос.) Расторгуева В. С., Эдельман Д. И. Этимологический словарь иранских языков. Институт языкознания РАН. М., Издательская фирма «Восточная литература».