Давньоіранські мови
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 16 грудня 2020.
Давньоіранські мови — низка споріднених давніх іранських мов, що походять від спільної праіранської мови та сформувалися в період між серединою II тис. до н. е. та до VIII ст. до н. е. — від часу розділення спільної індо-іранської (арійської) мовної групи до моменту першої письмової фіксації іранських мов.
При розгляді питання щодо давньоіранських мов, слід окреслити наступне:
- праіранська мова ніколи не була чимось монолітним та одноманітним, це була сукупність діалектів, які різнилися між собою, інколи досить значно; власне термін праіранська мова вельми умовний;
- аналогічна й схематичність та умовність періодизації іранських мов, кожна з яких йшла своїм шляхом розвитку, й під впливами різних факторів — етнічних, соціальних, політичних інколи швидше, інколи повільніше проходила відповідні щаблі змін у фонетиці, граматиці, лексиці, й все це за жодних умов не відбувалося раптово чи в одночас, а проходило повільно, від покоління до покоління носіїв мови;
- базовим критерієм класифікації іранських мов залишаються історико-фонетичні мовні ознаки, інші мовні ознаки можуть долучатися лише додатково.
До давньоіранських мов, які більш-менш засвідчені в джерелах відносять наступні:
- авестійська мова — мова Авести;
- давньоперська мова — мова групи перських племен, яка після утворення імперії Ахеменідів була однією з офіційних мов цієї держави;
- мідійська мова — мова мідійських племен, офіційна мова Мідійського царства; відома лише з різних іншомовних джерел (антропоніми, топоніми);
- мова скіфів-сколотів — мова причорноморських скіфів-сколотів, відома лише з іншомовних джерел, переважно давньогрецьких (власні імена, географічні назви).
| Праіранська | Авестійська SIL: ave |
Давньоперська SIL: peo |
Мідійська SIL: xme |
Сколотська SIL: — |
|---|---|---|---|---|
| *b | *β / *b- | *b | *b | *β |
| *g | *γ / *g- | *g | *g | *γ |
| *d | *δ / *d- | *d | *d | *l / *δ |
| ši̭ | *šii | *šiy | *šy | ? |
| *hṷ | *xv | *uv | *f | *xṷ (?) |
| *xm | *xm | m | *xm | ? |
| *nź | *z | *nz | *nz | ? |
| *si̭ | *s/*sii | *θy | *sy | *sy |
| *śṷ | *sp | *s | *sp | *sp |
| *ś | *s | *θ | *s | *s |
| *sr | *sr | *ç | *sr | ? |
| *št | *št | *st | *št | *št(?) |
| *θi̭ | *θii | *šy | *θy | ? |
| *θr | *θr | *ç | *θr | ? |
| *θṷ | *θβ | *θuv | *θṷ | *t |
| *z | *z | *d | *z | *z |
| *zn | *šn/*sn | *šn | *zn | ? |
| *zṷ | *zuu/*zb | *z/*zb | *zb | ? |
| *xšt | *xšt | ? | *xšt | *xt |
| *ršt | *ršt | ? | *ršt | *rt |
| *aṷ | *ao | *au | *au | *ō |
| *ai̭ | *aē /*ōi/*e | *ai̭ | *ai̭ | *i/ī |
| *xt | ? | *xt | *xt | *γd |
Джерела[ред. | ред. код]
(рос.) Основы иранского языкознания. Кн. 1. Древнеиранские языки. М., Наука, 1979.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||