Кваджалейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Атолл Кваджалейн (вид з космосу)

Атол Кваджалейн (Меншикова) — атол з 97 островів у Тихому океані в складі ланцюга Ралік (Маршаллові Острови). Площа сухопутної частини становить 16,4 км², а лагуна має площу 2174 км² (найбільша лагуна у світі). Місце розташування військово-повітряної та військово-морський баз США . На його рифах 22 грудня 1946 після 3-х ядерних випробувань перекинувся і затонув останній з німецьких важких крейсерів Прінц Ойген.

Географія[ред.ред. код]

Карта атолу Кваджалейн

Координати: 8°43′ пн. ш. 167°44′ сх. д. / 8.717° пн. ш. 167.733° сх. д. / 8.717; 167.733 Кваджалейн – найбільший атол. Складається з 97 островів і острівців, площа яких 16,4 км ². Він оточує найбільшу лагуну у світі, площею 2174 км²[1].

Острови Кваджалейн[ред.ред. код]

Острів Кваджалейн є найпівденнішим і найбільшим, з островів атола Кваджалейн. Північний, і другий за величиною, острови Руа-Намюр. Населення острівка Кваджалейн в наш час[Коли?] близько 1000 осіб, в основному американці і невелика кількість місцевих жителів (із Маршалових островів) та громадян інших країн, всі з яких мають спеціальний дозвіл від армії США на проживання. На атолі живуть близько 13500 громадян Маршаллових островів, в основному на острові Ебейе.

Температура води 81 °F (27 °C) градусів. Прозорість води до 30 м.

Історія[ред.ред. код]

Атол Кваджалейн (Kuwajleen) був важливим культурним осередком Маршаллового народу ланцюга Ралік. У космології островів Маршалла, Кваджалейн острів був місцем рясного цвітіння дерев Утіломар, і люди з усіх кінців приходили збирати «плоди» цього дерева. Це, за поясненням багатьох стародавніх легенд, є метафорою на Маршаллові острови, що описує минуле століття колоніалізму і служить для пояснення, чому Кваджалейн ще так важливо для іноземних інтересів. Це також історія походження назви Kuwajleen, мабуть є похідним від Ri-ruk-Jan-Lin, «люди, які збирають квіти».

Див. також[ред.ред. код]

Острів Мек — частина атолу, відомий як військовий полігон, особливо у зв'язку з випробуваннями ракет Спринт.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Кравчук П. А. Рекорды природы. – Любешов: Эрудит, 1993, 216 с.: ил. ISBN 5-7707-2044-1