Келишка лазурова
| Келишка лазурова | |
|---|---|
_IMG_4164.JPG)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
| Клас: | Jungermanniopsida |
| Порядок: | Юнгерманіальні (Jungermanniales) |
| Родина: | Келишкові (Calypogeiaceae) |
| Рід: | Келишка (Calypogeia) |
| Вид: | C. azurea
|
| Біноміальна назва | |
| Calypogeia azurea Stotler & Crotz
| |
Келишка лазурова (Calypogeia azurea) — вид печіночників родини келишкових (Calypogeiaceae)[1].
Поширення[ред. | ред. код]
Батьківщиною є Європа, Азія, Північна Америка[2].
Печіночник, що уникає вапна, мешкає у свіжих і вологих або мокрих місцях: суглинних ґрунтах, перегнійних, болотистих місцях, рідше — гнилій деревині. Поклади в Європі знаходяться переважно в гірських районах і в горах.
Характеристика[ред. | ред. код]
_Flankenblattzellen_mit_blauen_%C3%96lk%C3%B6rpern_IMG_8942.jpg)
Утворює розпростерті синьо-зелені галявинки, окремі пагони якого до 4 мм завширшки і до 5 см завдовжки. Бічні листки трохи ширші за довжину, найширші при основі, зазвичай з тупою верхівкою або, рідше, коротко двозубчасті. Шестикутні пластинкові клітини бічних листків мають ширину від 30 до 45 мкм і довжину від 35 до 65 мкм і містять від 3 до 7 синіх масляних тілець. Нижні листки, розділені на 1/2 або 3/4 на 2 частки, трохи ширші або приблизно вдвічі ширші за стебло.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Calypogeia azurea. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 04.02.2024.
- ↑ Calypogeia azurea. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 04.02.2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Nebel, Philippi: Die Moose Baden-Württembergs Band 3. Ulmer Verlag, 1. Auflage, 2005, ISBN 3-8001-3278-8
- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey, J. Döring: Moosflora. 4. Auflage, UTB für Wissenschaft, Ulmer, Stuttgart 2004, S. 106. ISBN 3-8252-1250-5
- Ruprecht Düll/Barbara Düll-Wunder: Moose einfach und sicher bestimmen. Quelle & Meyer Verlag Wiebelsheim, ISBN 978-3-494-01427-2
|