Кетеван Ціхелашвілі
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
| Кетеван Ціхелашвілі | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
21 серпня 1978 (45 років) Кутаїсі, Грузинська РСР, СРСР |
| Країна |
 Грузія |
| Діяльність | політична діячка |
| Alma mater | Тбіліський державний університет і Центрально-Європейський університет |
| Посада | State Ministry for Reconciliation and Civic Equality of Georgiad, Minister for Reconciliation and Civic Equalityd і Minister for Reconciliation and Civic Equalityd |
Кетеван Ціхелашвілі (нар. 21 серпня 1978, Кутаїсі)[1] — колишній державний міністр Грузії з питань примирення та громадянської рівноправності з 2016 по 2020 роки. З 2020 року посол Грузії в Австрії.
Освіта[ред. | ред. код]
Кетеван відвідувала курси Проєкту громадянської освіти (CEP) в Угорщині з 1998 по 1999 рік. У 1999 році закінчила Тбіліський державний університет ім. Івана Джавахішвілі за спеціальністю «Міжнародні відносини». Закінчивши навчання, повернулась в Угорщини, до Центральноєвропейського університету, де здобула ступінь магістра міжнародних відносин та європеїстики. У 2007 році закінчила літній курс з європейської інтеграції у Лімерійському університеті в Ірландії. У 2011 році була академічним дослідником у Швейцарії в університеті Фрайбурга. З 2006 року — докторант факультету філософії та соціальних наук Державного університету Іллі.
Кар'єра[ред. | ред. код]
З 1996 по 1998 роки — помічник проєкту Молодіжної організації ООН (UNOY) у Грузії. 1998 рік — помічник директора Міжнародної організації чесних виборів і демократії. З 1998 по 1999 роки — головний спеціаліст Центру зовнішньополітичних досліджень і аналізу Міністерства закордонних справ Грузії. З 2000 по 2001 роки була помічником редактора Transition Online. З 2002 по 2004 роки — працювала менеджером програми та старшим аналітиком у Міжнародному центрі дослідження конфліктів і переговорів (ICCN). У 2001 році була запрошена в науково-дослідний центр для європейських меншин (ECMI) в Фленсбург. З 2001 по 2002 роки — наукова співробітниця Дослідницького центру ОБСЄ (CORE) при Гамбурзькому університеті. У 2002 році була наукова співробітниця відділу політики та оборони Парламентської асамблеї НАТО. З 2004 по 2006 роки — помічниця державного міністра в апараті державного міністра з питань вирішення конфліктів та старший спеціаліст відділу міжнародних відносин. З 2007 по 2009 роки — Аналітикиня Європейської ініціативи стабільності (ESI) у Грузії. З 2002 по 2010 роки — консультантка Фонду Фрідріха Наумана у Грузії. З 2008 року читає лекції з європейських студій у Державному університеті імені Іллі. З 2006 по 2012 роки — директорка Ліберальної академії Тбілісі (ЛАТ). З січня по жовтень 2012 року — голова Грузинської національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. З 2012 по 2016 роки перебувала на посаді першого заступника державного міністра з питань примирення та громадянської рівності. З 1 серпня 2016 року по 15 червня 2020 року була державним міністром з питань примирення та громадянської рівності.[2][3] З 15 червня 2020 року — посол Грузії в Австрії, постійний представник при ОБСЄ та інших міжнародних організаціях у Відні.[4]
Сімейний стан[ред. | ред. код]
Заміжня, має двоє дітей.
Джерела[ред. | ред. код]
- Козак Т., Магазова А. Невизнані історії. Подорож у самопроголошену реальність Вірменії, Азербайджану, Грузії і Молдови. — Київ : Темпора, 2021. — 272 с. — ISBN 978-617-569-517-3 — с. 162-168.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ თანამდებობის პირის ქონებრივი მდგომარეობის დეკლარაცია: ქეთევან ციხელაშვილი. declaration.gov.ge. 31 იანვარი, 2019. Архів оригіналу за 27 Січня 2022. Процитовано 14 ივნისი, 2020.
- ↑ ქეთევან ციხელაშვილი. შერიგებისა და სამოქალაქო თანასწორობის საკითხებში საქართველოს სახელმწიფო მინისტრის აპარატი. smr.gov.ge. Архів оригіналу за 14-06-2020. Процитовано 15 სექტემბერი, 2020.
- ↑ ქეთევან ციხელაშვილი ავსტრიაში ელჩად ინიშნება. civil.ge. 22 მაისი, 2020. Архів оригіналу за 27 Січня 2022. Процитовано 14 ივნისი, 2020.
- ↑ Ketevan Tsikhelashvili. საქართველოს საელჩო ავსტრიის რესპუბლიკაში. austria.mfa.gov.ge. Архів оригіналу за 27 Січня 2022. Процитовано 15 სექტემბერი, 2020.