Кисельов Микола Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кисельов Микола Васильович
Народився 9 травня 1903(1903-05-09)
Q18792495?, Gorodishchensky Uyezdd, Пензенська губернія, Російська імперія
Помер 21 липня 1983(1983-07-21) (80 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Діяльність політик
Посада member of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR of the 1st convocationd
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора

Микола Васильович Кисельов (нар. 9 травня 1903(19030509), село Борнуки Городищенського повіту Пензенської губернії, тепер Пензенської області, Російська Федерація — 21 липня 1983, місто Москва) — радянський партійний і державний діяч, 2-й секретар ЦК КП(б) Білорусі, 1-й секретар Омського обкому ВКП(б) і Ростовського обкому КПРС. Член Бюро ЦК КП(б) Білорусі у лютому 1945 — березні 1947 р. Член ЦК КПРС у 1952—1961 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. У вересні 1916 — травні 1922 р. — учень школи в селі Качим Городищенського повіту Пензенської губернії та дев'ятирічної школи в селі Заборовка Сизранського повіту Симбірської губернії. Член РКСМ з 1919 року. У 1922 році закінчив 9-річну школу в селі Заборовка Симбірської губернії і у травні 1922 — грудні 1923 року навчався в педагогічному технікумі в місті Сизрані.

У грудні 1923 — жовтні 1925 р. — інструктор, завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Сизранського повітового комітету РКСМ Симбірської губернії.

Член РКП(б) з лютого 1925 року.

У жовтні 1925 — жовтні 1926 р. — служба у РСЧА червоноармійцем 32-го стрілецького полку в Ленінграді.

У жовтні 1926 — жовтні 1928 р. — заступник завідувача агітаційно-пропагандистського відділу Сизранського повітового комітету ВКП(б) Симбірської губернії.

У жовтні 1928 — січні 1931 року навчався в Академії Комуністичного Виховання імені Крупської у Москві. У січні 1931 — листопаді 1932 р. — завідувач відділу культури і пропаганди, завідувач партійного кабінету, помічник директора Академії Комуністичного Виховання імені Крупської. У листопаді 1932 — серпні 1933 р. — заступник проректора Комуністичного університету викладачів суспільних наук в Москві. Одночасно, у 1933 році був слухачем першого курсу філософського вечірнього відділення Інституту червоної професури.

У серпні — листопаді 1933 р. — редактор Політичного відділу машинно-тракторної станції у місті Клин Московської області. У листопаді 1933 — грудні 1936 р. — редактор, начальник Політичного відділу, заступник з політичної частини директора Тепло-Огарьовській машинно-тракторної станції Московської області.

У грудні 1936 — серпні 1938 р. — інструктор з підготовки кадрів сільськогосподарського відділу Московського обласного комітету ВКП(б).

У серпні 1938 — лютому 1939 р. — завідувач відділу науки і шкіл ЦК КП(б) Білорусі.

У лютому — вересні 1939 р. — 2-й секретар Поліського обласного комітету КП(б) Білорусі. У вересні — листопаді 1939 р. — голова Тимчасового управління міста Новогрудок в Західній Білорусі.

У листопаді 1939 — жовтні 1940 р. — 1-й секретар Брестського обласного комітету КП(б) Білорусі.

У жовтні 1940 — січні 1941 р. — 1-й секретар Білостоцького обласного комітету КП(б) Білорусі.

У листопаді 1940 — вересні 1944 р. — заступник начальника Управління кадрів ЦК ВКП(б).

2 вересня 1944 — 7 березня 1947 р. — 2-й секретар ЦК КП(б) Білорусі.

У квітні 1947 — вересні 1948 р. — інспектор з районів Західного Сибіру ЦК ВКП(б). У вересні 1948 — січні 1949 р. — інспектор ЦК ВКП(б) у Москві.

У січні 1949 — грудні 1951 р. — 1-й секретар Омського обласного і міського комітетів ВКП(б). У грудні 1951 — лютому 1952 р. — інспектор ЦК ВКП(б) у Москві.

У січні 1952 — 12 січня 1960 р. — 1-й секретар Ростовського обласного комітету КПРС.

У січні 1960 — жовтні 1961 р. — радник Ради Міністрів РРФСР.

З жовтня 1961 року — персональний пенсіонер союзного значення, жив у Москві. Похований на Новодівичому кладовищі (ділянка 8, 26 ряд).

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

14 травня 1953 року нагороджений орденом Леніна (у зв'язку з п'ятдесятиріччям з дня народження та за заслуги перед Радянською державою).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)
  • Киселёв Николай Васильевич [Архівовано 31 Травня 2017 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)