Перейти до вмісту

Кисневмісні кислоти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Будова молекули сульфатної кислоти H2SO4

Ки́сневмі́сні кисло́ти (також оксиге́новмі́сні[1]) — це кислоти, що містять у своєму складі один або більше атомів кисню. Наприклад, HClO (гіпохлоритна кислота), HNO2 (нітритна кислота), H2SiO3 (метасилікатна кислота) та інші. Кисневмісні кислоти є гідратами кислотних оксидів[2], а також оксидів деяких металів у вищих ступенях окиснення[1].

Сила кислоти визначається ступенем її дисоціації у водному розчині. За силою кисневмісні кислоти поділяються на 4 групи: слабкі, середні, сильні і дуже сильні. У першій групі всі кисневі атоми пов'язані з атомами водню (Е-О-Н), а в кожній наступній групі в молекулі кислоти з'являється по одному негідроксильному атому кисню. У відповідності із збільшенням числа негідроксильних атомів кисню відбувається збільшення сили кислоти. Водночас, якщо кілька кислот належить до однієї групи, то сильнішою буде та, яка утворена більш електронегативним елементом із більш яскраво вираженими неметалічними властивостями[3].

Найсильнішою є перхлоратна (HClO4).

Хімічні властивості

[ред. | ред. код]
Мідний дріт, занурений у нітратну кислоту HNO3, реагує з нею із виділенням бурого NO2 та утворенням солі Cu(NO3)2, що забарвлює розчин у синій колір

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Загальна хімія для майбутніх студентів-медиків [Архівовано 31 Березня 2020 у Wayback Machine.]: навчальний посібник для слухачів підготовчих курсів ХНМУ під редакцією проф. Г. О. Сирової. — Харків, 2014. — С. 93
  2. Класифікація та номенклатура неорганічних сполук. Архів оригіналу за 22 Червня 2020. Процитовано 19 Червня 2020.
  3. Сила оксигенвмісних кислот (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 Травня 2021. Процитовано 19 Червня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]