Китайсько-узбецькі відносини
| Китайсько-узбецькі відносини | |
|---|---|
| |
 Узбекистан |
 Китай |
Китайсько-узбецькі відносини (узб. Xitoy-O'zbekiston munosabatlari) — двосторонні дипломатичні відносини між Китаєм і Узбекистаном. Обидві країни — члени Шанхайської організації співробітництва.
Історія[ред. | ред. код]
Китай визнав незалежність Узбекистану 27 грудня 1991, а двосторонні відносини країни встановили 2 січня 1992[1]. Обидві країни підписали «Китайсько-узбецький договір про дружбу і співробітництво» у 2005 році під час зустрічі узбецького лідера Іслама Карімова з китайським лідером Ху Цзіньтао в Пекіні[2].
Узбекистан співпрацював з Китаєм в екстрадиції антикитайських уйгурських активістів з країни[3].
Прем'єр-міністр Узбекистану Абдулла Аріпов назвав Китай «найближчим партнером» Узбекистану на зустрічі 26 серпня 2019 року[4].
Економічні відносини[ред. | ред. код]
Наразі Китай є головним торговим партнером Узбекистану як найбільше джерело експорту та імпорту для країни[5]. Китай також збільшує кредити на розвиток в Узбекистані[4]. Китай розглядає Узбекистан як найважливішу частину ініціативи «Один пояс, один шлях»[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Uzbekistan — Uzbekistan and the countries of the world. mfa.uz. Архів оригіналу за 22 Жовтня 2015. Процитовано 31 січня 2020.
- ↑ Buckley, Chris (27 травня 2005). China 'honors' Uzbekistan crackdown. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 31 Січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
- ↑ Jardine, Bradley. China's Surveillance State Has Eyes on Central Asia. Foreign Policy (амер.). Архів оригіналу за 15 Листопада 2019. Процитовано 31 січня 2020.
- ↑ а б Uzbekistan Increasingly Turns to China for Development Loans. Jamestown (амер.). Архів оригіналу за 9 Вересня 2019. Процитовано 31 січня 2020.
- ↑ China-Uzbekistan partnership to reach higher level - Xinhua | English.news.cn. www.xinhuanet.com. Архів оригіналу за 31 Жовтня 2019. Процитовано 31 січня 2020.
- ↑ Preiss, Rainer Michael. Uzbekistan Is The Hidden Gem In China's New Silk Road. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 9 Вересня 2019. Процитовано 31 січня 2020.
