Клоп блекотовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клоп блекотовий
Corizus hyoscyami subs. hyoscyami
Corizus hyoscyami subs. hyoscyami
Corizus hyoscyami subs. nigridorsum
Corizus hyoscyami subs. nigridorsum
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Шестиногі (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Напівтвердокрилі (Hemiptera)
Підряд: Клопи (Heteroptera)
Родина: Булавникові (Rhopalidae)
Рід: Corizus
Вид: Клоп блекотовий
Corizus hyoscyami
(Linnaeus, 1758)
Підвиди
  • Corizus hyoscyami hyoscyami (Linnaeus, 1758)
  • Corizus hyoscyami nigridorsum (Puton, 1874)
Посилання
Вікісховище: Corizus hyoscyami
Віківиди: Corizus hyoscyami
EOL: 3685747
NCBI: 1511259

Клоп блекотовий[1] (Corizus hyoscyami) — вид клопів з родини булавників (Rhopalidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений в Європі, Північній Африці та в Азії.

Підвиди[ред. | ред. код]

  • Corizus hyoscyami subs. hyoscyami трапляється на більшій частині Європи;
  • Corizus hyoscyami subs. nigridorsum представлений в Іспанії, Італії, Марокко і Тунісі.

Морфологія[ред. | ред. код]

Тіло сплощене, кіноварно-червоне, завдовжки 7-10 мм. Вусики та хоботок чорні. Голова трикутна, з боків з чорними плямами . Вусикові горбки гострі. Перший членик вусиків короткий, не заходить чи ледве заходить за вершину голови, третій членик зазвичай коротший і вужчий четвертого членика. Коріум і клавус повністю точкові, непрозорі, із слабо опуклими жилками. На перетинці надкрил більше 15-ти жилок​​. Переднеспинка в задній частині з двома прямокутними або ниркоподібними плямами. Останній сегмент черевця зверху чорний.

Екологія[ред. | ред. код]

Вид живиться соком багатьох рослин. Імаго можна зустріти цілий рік. Цей вид зимує дорослим. Нове покоління з'являється в серпні-вересні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. О. П. Зінченко, К. Б. Сухомлін. Клопи (ряд Hemiptera). Методичні рекомендації для студентів з навчальної комплексної (зоолого-ботанічної) практики. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк. 2016. — с. 12

Джерела[ред. | ред. код]