Коатлінчан (альтепетль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Coatlinchan
Коатлінчан
Тольтеки Flag
1260 – 1370-ті Тескоко (держава) Flag
Столиця Коатлінчан
Мови науатль
Форма правління монархія
Тлатоані Уетцін
Аколміцтлі Уїтціліуітль
Історія
 - Засноване 1260
 - Підкорено Тескоко 1370-ті 1370-ті

Коатлінчан (Coatlinchan) — місто-держава (альтепетль) племені акольхуа в Мексиканській долині, що існувало у XIII—XIV ст. У 1309—1375 роках було гегемоном Анаунака. Поступилося впливом державі Тескоко. В подальшому стало частиною ацтекської імперії. Пограбовано й зруйновано іспанцями на чолі із Е. Кортесом. Нині на його місці розташовано містечко з тією ж назвою у штаті Мехіко (Мексика).

Історія[ред. | ред. код]

Спочатку ці землі належали державі тольтеків. З початком війн останніх з чичимеками й наступним занепадом, у 1207 році частина тольтекської знаті перебирається з Толлана (столиці тольтеків) до Коатлінчана. Перебуваючи тут, тольтеки не прагнули відокремитися від центральної влади, а лише перечекати буремні часи. Втім, у 1220-х роках вони були підкорені союзниками чичимеків (членами чичмекської конфедерації) — акольхуа.

У 1260 (за іншими відомостями 1263) року частина вождів акольхуа оголосили Коатлінчан своє ставкою. Цей момент вважається часом заснування альтепетля. До 1280-х років володарі (тлатоані) Коатлінчану визнавали зверхність чичимеків з Тескоко. Втім з часом потуга Коатлінчана зростала, їх володарі породичалися з тлатоані Тескоко. Завдяки цьому отримали права на трон цього міста.

Починаючи з 1309 року, за тлатоані Уетціна та його сина Аколміцтлі Уїтціліуітля вага Коатлічана помітно зростає: він стає одним з гегемонів Мексиканської долини поряд з Ацкапоцалько, Шалтоканом і Тескоко. У 1337 році Коатлічан в союзі з іншими акольхуа підкорило Тескоко, завдавши нищівного удару чичмекам. Новий володар Тескоко опинився в залежності від Коатлінчана. Ця подія ще більше піднесла потугу альтепетля. До нього на службу найнялися міштеки та ацтеки.

Коатлінчан був одним з важливих торговельних міст-держав Центральної Мексики. Тут існувала велика організація торгівців-почтека. Статус одного з гегемонів сприяв економічному розвитку цього альтепетля.

Коатлінчан підтримував союзні відносини з альтепетлєм Колуаканом, втім не надав йому підтримки під час війни з Ацкапоцалько. У 1347 році Колуакан було захоплено тепанеками і ацтеками, а Коатлінчан надав притулок знаті та торгівцям Колуакана.

Втім у 1370-х роках внаслідок невдалих війн з Коуаланом та Ацкапоцалько могуть Коатлінчана була суттєво послаблено. У 1375 році тепанеки з ацтеками завдали поразки військам Коатлінчана, захопивши важливе місто Чімалуакан-Атенко. В часи Течотлалатля, володаря Тескоко Коатлінчан було підкорено. З цього моменту він став частиною держави Тескоко, а потім Ацтекської імперії. В цьому статусі він існував до появи іспанців.

У 1519–1521 роках, в ході війн ацтеків з іспанськими конкістадорами на чолі із Ернаном Кортесом, Коатлінчан постраждав, проте несуттєво. Втім з цього часу почався занепад міста, оскільки значно частина мешканців-індіанців загинуло під час війн (відправилися до військ Теночтітлана і Кортеса) та епідемій.

Теперішній час[ред. | ред. код]

На сьогодні на місті старовинного альтепетля збереглося невеличке містечко з тією ж назвою Коатлінчан. Тут знайшли велику статую бога, на думку дослідників, бога дощу Тлалока. У 1964 році працівники Національного музею антропології і історії в Мехіко вирішили перевезти його до себе й поставити на вході. Мешканці Коатлінчана не погоджували віддавати статую доти, доки уряд не пообіцяв їм різноманітні пільги. Щоб перевезти 168-тонного ідола, з Техасу прибув спеціальний трейлер з 20 гумовими колесами. В останній відчайдушній спробі залишити бога дощу в себе, жителі перегородили йому шлях. Проте врешті-решт втрутилися представники влади, і статуя була доставлена на почесне місце в Мехіко.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Davies, Nigel, The Toltec Heritage: From the Fall of Tula to the Rise of Tenochtitlan, Civilization of the American Indian series, no. 153, Norman, University of Oklahoma Press, 1980, ISBN 0-8061-1505-X