Когеельвен
| Когеельвен | |
|---|---|
 | |
| 64°52′44″ пн. ш. 20°46′53″ сх. д. / 64.87895137336877838° пн. ш. 20.78161022306877825° сх. д. | |
| Витік | |
| Гирло | фіорд Когеф'єрден (швед. Kågefjärden) Ботнічної затоки Балтійського моря [1] |
| • координати | 64°49′57″ пн. ш. 21°00′50″ сх. д. / 64.8325028° пн. ш. 21.014111° сх. д. |
| Країни: |
 Швеція[2] |
| Прирічкові країни: |
Швеція |
| Регіон | Вестерботтен[2] |
| Довжина | 100 км, [1] за іншими даними – 96 км [3] |
| Площа басейну: | 909,3 км², [4] [3] [5] за іншими даними – 900 км² [1] |
| Середньорічний стік | 9,8 м³/с, [3] за іншими даними — 11,5 м³/с [5] |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Когеельвен (швед. Kågeälven) — лісова річка на півночі Швеції, у лені Вестерботтен. Довжина річки становить 100 км [1] (96 км [3]), площа басейну — 909,3 км² [4] [3] [5] (900 км² [1]). Середня річна витрата води — 9,8 м³/с (11,5 м³/с [5]), мінімальна витрата води на день — 0,7 м³/с. [3]
В минулому річка використовувалася для сплаву лісу. [3]
Річка Когеельвен протікає на півночі лену Вестерботтен, в межах комуни Шеллефтео. Впадає у фіорд Когеф'єрден (швед. Kågefjärden) Ботнічної затоки Балтійського моря.
Річка утворює два великих пороги — Стурфаллет (швед. Storfallet) (30 км від гирла) і Слюбергсфорсен (швед. Slybergsforsen). [3] Після порогів вона тече по рівнині до впадіння у Ботнічну затоку.
Більшу частину басейну річки — 83 % (83,56 % [5]) — займають ліси. Болота й озера займають відповідно 8,6 % [5] та 2,5 % (2,67 % [5]) площі басейну, території сільськогосподарського призначення займають 2,5 % (4,15 % [5]) площі басейну. [3]
У річку на нерест на відстань до 38,8 км заходять лосось і пструг. [3]
- Kåge älf [Архівовано 3 Вересня 2014 у Wayback Machine.]. // Nordisk familjebok. — 15 bandet. — Redaktör: Th. Westrin. — Stockholm: Nordisk familjeboks förlags aktiebolag, Nordisk familjeboks tryckeri. — 1911. — S. 540. (швед.)
- Kågeälv. // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 17. 1950. — S. 389. (швед.)
- ↑ а б в г д Kågeälv. // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 17. 1950. — S. 389. (швед.)
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б в г д е ж и к л The River Kågeälven. // Erik Degerman, Mikael Andersson, Håkan Häggström and Jens Persson. HELCOM, 2011 Salmon and Sea Trout Populations and Rivers in Sweden – HELCOM assessment of salmon (Salmo salar) and sea trout (Salmo trutta) populations and habitats in rivers flowing to the Baltic Sea. Balt. Sea Environ. Proc. No. 126B. — Helsinki: HELCOM — Baltic Marine Environment Protection Commission – Helsinki Commission. — 2011. P. 36 - 38. ISSN 0357-2994 (англ.)
- ↑ а б Christina Thoms-Hjärpe. Län och huvudavrinningsområden i Sverige [Архівовано 2013-11-09 у Wayback Machine.]. – Faktablad nummer 10. – Norrköping: Sverige Meteorologiska och Hydrologsska Institut. – November, 2002. (швед.) на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології.
- ↑ а б в г д е ж и 19. Kågeälvens avrinningsområde [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] на сайті Vattenmyndigheterna (швед.)
