Очікує на перевірку

Кокін вака-сю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кокінвакасю)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Передмова «Збірки старих і нових японських пісень», написана хіраґаною (копія 1120 року)

Кокін вака-шю (яп. 古今和歌集, こきんわかしゅう, «Збірка старих і нових японських пісень»[1]) — антологія японської поезії вака 10 століття періоду Хей'ан, перша збірка віршів, упорядкована за наказом Імператорського дому.

Короткі відомості

[ред. | ред. код]

Одна з «Восьми Імператорських збірок»[2]. Складається з 20 сувоїв.

Процес упорядкування збірки був розпочатий у 905 році згідно з указом Імператора Дайґо. Відбором віршів минувшини і сучасності займалися провідні японські поети того часу: Кі но Цураюкі, Кі но Томонорі, Ошікочі но Міцуне, Мібу но Тадаміне та інші.

Збірка побачила світ у 913 році. Вона містила 1110 віршів вака і мала передмову, написану японською абеткою каною та китайськими ієрогліфами. Більшість віршів написані у жанрі танка. Стиль збірки відрізнявся від стилю «Манйошю», хоча її первісна назва була «Шьоку Манйошю» («Продовження Манйошю»). Більшість творів були проникнуті естетичною ідеєю моно-но-аваре, інтелектуалізмом та майстерністю поетичного слова.

Збірка справила вплив на формування культури Кокуфу та літературно-естетичних смаків аристократів періоду Хей'ан.

Появу збірки слід розглядати як виклик пануванню в японській літературі 8-9 століття іншої поетичної школи, орієнтованої на китайську поетичну традицію. Фактично цією збіркою японська поезія вперше заявила про свою повноцінність та емансипацію від китайської літератури.

У середньовіччі її текст використовували як хрестоматію, а передмову до збірки, написану Кі-но Цураюкі розглядали як найкращий підручник поетичної майстерності, основу основ класичної японської поетики.

Приклад

[ред. | ред. код]

Гірською вишнею
В тумані промайнула –
І роздивитись до ладу не зміг,
Та закохався
Майже до нестями!

Кі но Цураюкі (905) «Кокін вака-шю»,
XI (пісні кохання), 479[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Скорочені назви: Кокіншю (古今集) або Кокін (古今).
  2. Японською: 八代集.
  3. Кокін-вака-шю. Збірка старих і нових японських пісень / Переклад І. Бондаренка. — Київ: Факт, 2006

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • 古今和歌集(新編日本古典文学全集 11) / [紀貫之ほか奉勅撰]; 小沢正夫, 松田成穂校注・訳. 東京: 小学館, 1994.
  • 完本新古今和歌集評釈 / 窪田空穂著. 東京: 東京堂出版, 1964 — 1965.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • Кокін-вака-сю. Збірка старих і нових японських пісень / Переклад І. Бондаренка. — Київ: Факт, 2006.

Посилання

[ред. | ред. код]

Поетична антологія «Кокін-вака-сю» // Зарубіжна література: Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу: Хрестоматія / Упор. Л. В. Грицик. — Київ : ВПЦ «Київський університет», 2006. — С. 648.