Колекція Борґезе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аполлон і Дафна Берніні в Галереї Борґезе
Небесна і земна любов Тиціана

Колекція Борґезе — це колекція римських скульптур, старих майстрів і сучасного мистецтва, зібрана римською родиною Борґезе, особливо кардиналом Сципіоне Борґезе, починаючи з 17 століття. Її основою є колекції творів Караваджо, Рафаеля і Тиціана, а також давньоримське мистецтво. Кардинал Сципіоне Борґезе також багато купував у провідних художників і скульпторів свого часу, і замовлення Сципіоне Борґезе включають два портретні бюсти Лоренцо Берніні[1][2]. Більша частина колекції залишається недоторканою та виставлена в галереї Борґезе, хоча значна частина класичної скульптури була перенесена за наказом Наполеона до Лувру в 1807 році.

Сципіоне Борґезе[ред. | ред. код]

Кардинал Сципіоне Борґезе, відомий колекціонер мистецтва, був ініціатором колекції та зібрав більшу частину колекції. Його збірку поетично описав ще в 1613 році Сципіоне Франкуччі. У 1607 році Папа подарував кардиналу 107 картин, які були конфісковані в майстерні художника Кавальє д'Арпіно. У наступному році Покладення в труну Рафаеля був силою вилучений з каплиці Бальйоні в церкві Сан-Франческо в Перуджі, перевезений до Риму і переданий кардиналу Сципіоне через папський указ motu proprio.

Пізніші доповнення[ред. | ред. код]

У 1682 році до колекції Борґезе увійшла частина спадщини Олімпії Альдобрандіні; до неї увійшли твори зі збірок кардинала Сальвіаті та Лукреції д'Есте.

Розміщення колекції[ред. | ред. код]

Даная авторства Корреджо

Сципіон перетворив великий маєток і виноградник на пагорбі Пінціан у Римі на величезний сад і комплекс палаців, віллу Борґезе, для розміщення своєї колекції. Для цього він також використовував віллу Мондраґоне. У 1775 році, вшановуючи своїх предків з родини Борґезе, принц Маркантоніо IV Боргезе та архітектор Антоніо Аспруччі розпочали реконструкцію вілли Борґезе, яка завжди була напівпублічним музеєм з 17 століття. Поєднавши скульптури з колекції Борґезе та існуючі величезні барокові декори стелі, вони створили вражаючий пам’ятник родині Борґезе (Paul, 2000).

Галерея Борґезе[ред. | ред. код]

На віллі Борґезе все ще зберігається і експонується велика частина колекції, під назвою Galleria Borghese. Багато скульптур там виставлені в місцях, для яких вони були призначені, включно з ранніми роботами Лоренцо Берніні.

Картини Караваджо[ред. | ред. код]

Інші відомі картини[ред. | ред. код]

Колекція Берніні[ред. | ред. код]

Невелика колекція творів Берніні (першим покровителем якого був Сципіон) становить значну частину світської скульптури його життя; у цій збірці можна побачити твори Берніні від ранніх, з явними ознаками таланту робіт, таких як Коза Амальтея з немовлям Юпітером і Фавном (1615) [3] до робіт з його найвищого піку майстерності, як Аполлон і Дафна (1622–25) [4] і Давид (1623), [5] які вважаються основоположними творами барокової скульптури. Крім того, галерея містить три бюсти, два папи Павла V (1618–20) і один чудово контроверсійний і приголомшливо новаторський портрет його покровителя Борґезе (1632)[6] Нарешті, у колекції є деякі ранні, дещо маньєристські, але майстерні твори Берніні, як Еней, Анхіз і Асканій (1618–19) [7] і « Гвалтування Прозерпіни», у яких проглядається наслідування Джамболоньї (1621–22), [8] а також особиста алегорія Істини, відкритої часом (1646–52). [9]

У Луврі[ред. | ред. код]

Арес Борґезе в Луврі

У 1807 році, через фінансові труднощі та тиск з боку свого нового зятя Наполеона Бонапарта, Камілло Філіппо Людовіко Борґезе продав 344 предмети старовини (154 статуї, 160 бюстів, 170 барельєфів, 30 колон і різноманітні вази), з колекції французькій державі за ціною, нижчою за ринкову. Ці твори, які зараз знаходяться в музеї Лувр, включають:

Він замінив їх на віллі іншими частинами з розкопок на території Борґезе (наприклад, мозаїкою «Гладіатор», знайденою в 1834 році) і картинами зі сховищ і підвалів його резиденції, так що вже в 1830-х роках ці прогалини, здається, були заповнені, тож незважаючи на втрати, колекція все ще вважалася однією з найкращих у світі[1]. Камілло навіть купив знамениту « Данаю» Корреджо в Парижі в 1827 році.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Majanlahti, Anthony (2005). The Families Who Made Rome. London: Chatto & Windus. ISBN 0-7011-7687-3., page 180