Павло V
| Павло V (Paulus PP. V) | ||
 | ||
| ||
| ||
|---|---|---|
| 16 травня 1605 — 28 січня 1621 | ||
| Девіз: | Nos ergo debemus sublevare huiusmodi, ut cooperatores simus veritatis | |
| Попередник: | Лев XI | |
| Наступник: | Григорій XV | |
| Народження: | 17 вересня 1552 Рим Рим, Папська держава[1] | |
| Смерть: | 28 січня 1621[2][3][…] (68 років) Рим, Папська держава[1] | |
| Релігія: | католицька церква[5] | |
| Інтронізація | 29 травня 1605
| |
| У миру | Камілло Боргезе | |
 Медіафайли у Вікісховищі
| ||
Павло V (лат. Paulus PP. V, в миру Камілло Боргезе (італ. Camillo Borghese), 17 вересня 1552 — 28 січня 1621) — папа римський з 16 травня 1605 по 28 січня 1621.
Сім'я[ред. | ред. код]
Сім'я Боргезе походила з Сієни, але переїхала в Рим. Тут 17 вересня 1552 народився Камілло. Він вивчав право і як священик, вступив на папську службу. Климент VIII послав його з дипломатичною місією до Філіпа II. Коли він повернувся, то отримав звання кардинала, єпископство з титулярною церквою Сант-Евсебіо та був призначений вікарієм Рима.
Понтифікат[ред. | ред. код]
Після отримання тіари Павло V призначив свого двадцятисемилітнього племінника кардиналом-непотом і змінив його прізвище Каффареллі на Боргезе. Кар'єра роду Боргезе була, таким чином, забезпечена. В перші роки понтифікату Павла V виник конфлікт престижного характеру між апостольською столицею і Венеціанською республікою. Ситуація загострилась, і папа наклав на Венецію інтердикт. Втручання французького короля Генріха IV згладило конфлікт. Це був останній випадок оголошення папського інтердикту щодо суверенної держави. В той час настало також зближення папства з Францією, домінантна роль якої в Європі була все очевиднішою.
Невдалим було втручання Павла V у справи протестантської Англії, в результаті якого настало погіршення положення католиків, особливо в Ірландії. У 1616 декрет папської Конгрегації «Індексу заборонених книг» засудив працю Миколи Коперника «Про обертання небесних сфер». За ініціативи папи був також початий інквізиційний процес проти Галілео Галілея (1564–1642), найвидатнішого фізика й астронома того періоду, пропагандиста ідей Миколи Коперника. Заборонено було, зокрема, пропагувати тезу, що «Сонце не рухається навколо Землі і Земля не є центром Всесвіту». За часів Павла V розвивалися місії — капуцинів в королівстві Конго, єзуїтів — в Парагваї.
Павло V відомий також як духовний батько таємного архіву Ватикану. За його вказівкою архітектором Карло Мадерно зроблений фасад Собору Святого Петра. У 1620 році організовує святкування в честь перемоги католицьких військ над протестантами у Битві на Білій Горі та під час святкувань занедужує і незабаром помирає.
Похований як і Климент VIII у Базиліці Санта Марія Маджоре.
У культурі[ред. | ред. код]
Кіно[ред. | ред. код]
- 1990: Битва трьох королів
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2015.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Джерела[ред. | ред. код]
- Loughlin, James. Pope Paul V [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 11. New York: Robert Appleton Company, 1911.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Павло V
| ||||||||
