Комуністична партія Люксембургу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Комуністична партія Люксембургу
Kommunistesch Partei Lëtzebuerg
Kommunistesch Partei Letzebuerg Logo.svg
Голова партії: Елі Рюкерт
Дата заснування: 1921
Ідеологія: комунізм
Друкований орган: «Die Zeitung vum Lёtzeburger Vollek»
Інтернет-сторінка: http://kp-l.org

Комуністична партія Люксембургу (люксемб. Kommunistesch Partei Lëtzebuerg, фр. Parti communiste luxembourgeois, нім. Kommunistische Partei Luxemburg, KPL) — люксембурзька ліва політична партія. Партія була створена у 1921 році. Мала депутатів у парламенті в 1934-1940, 1945-1994 і 1999-2004 роках.

Історія[ред.ред. код]

Партія була заснована 2 січня 1921 року в місті Нідеркорн активістами, що вийшли із Соціалістичної робітничої партії Люксембургу. На з'їзді було прийнято програму партії. Раніше, в листопаді 1920 року, лівими соціал-демократами було запущено видання газета «Der Kampf» (Боротьба). Після установи компартії газета стала її центральним органом. У 1925 році почалося видання нового щомісячного інформаційного бюлетеня «Die Proletenfaust» (Пролетарський кулак). З літа 1930 року в якості центрального органу виходить тижневик - газета «Die Arbeiterstimme» (Голос робочого), яка з 1935 року стала носити назву «Die Volksstimme» (Голос народу).

КПЛ брала участь у парламентських виборах 1922 року, проте невдало. З початку 1930-х років компартія Люксембургу слідує за лінією Комінтерну, ключовими елементами якої були теорія «соціал-фашизму» і орієнтація на створення широкого «Народного фронту». За підсумками загальних виборів 1934 представник компартії вперше увійшов до Палати депутатів Люксембургу. Депутатом парламенту став багаторічний лідер і засновник КПЛ Зенон Бернард.

У травні 1940 року Люксембург був окупований німецькими військами. Тоді ж КПЛ була заборонена і пішла в підпілля. Компартія активно діяла в русі опору. Випускала підпільну газету «Die Wahrheit» (Правда). Багато членів партії і її керівники загинули, включаючи Зенона Бернарда. У вересні 1942 року комуністи взяли участь у підготовці та проведенні загального страйку, спрямованого проти окупації країни.

Участь в русі опору посилює вплив компартії серед населення. Чисельність КПЛ в той період зросла за рахунок гірничодобувних і металургійних працівників. У 1945 році починається видання нового центрального органу - газети «Die Zeitung vum Letzeburger Vollek» (Газета люксембурзького народу). На перших минули після війни загальних виборах у жовтні 1945 року комуністи отримують 5 депутатських крісел. Представники компартії увійшли до складу Уряду народної єдності. Комуніст Шарль Маркс зайняв у листопаді 1945 року посаду міністра соціального забезпечення і охорони здоров'я. Після його смерті в червні 1946 року цей пост зайняв тодішній генеральний секретар компартії Домінік Урбані.

У 1950-1960-х року компартія вела кампанію проти приєднання Люксембургу до військових блоків і за нейтралітет країни. Це було пов'язано з тим, що в 1948 році з Конституції країни була вилучена стаття про її нейтралітет. Люксембург став однією з держав-членів НАТО. Також компартія виступала проти участі в європейських економічних об'єднаннях.

За даними на 1964 рік, чисельність компартії становила близько 500 чоловік. На виборах 1964 року комуністи отримали 12,5% голосів і 5 місць в парламенті, на виборах 1968 року - 15,5% голосів і 6 місць.

1970-1990-ті роки стали часів падіння впливу компартії. На виборах 1979 і 1984 років КПЛ отримує 2 місця, на виборах 1989 року - 1 місце, на виборах 1994 року - жодного. У 1999 році компартія об'єднується з Революційної соціалістичної партією (люксембурзька секція Четвертого інтернаціоналу) і організацією «Нові ліві» у блок «Ліві». На перших же загальних виборах 1999 року блок отримує 3,3% голосів і 1 місце в Палаті депутатів.

На загальних виборах 2004 року «Ліві» і Комуністична партія виставили окремі списки. Фактично це був розкол, який став підсумком дискусії всередині об'єднання. У підсумку, обидві організації не отримали достатньої для проходження до парламенту кількості голосів. За «Лівих» проголосував 1,9% виборців, за компартію - 0,9%. На парламентських і європейських виборах 2009 року партія отримала по 1,5% голосів, не набувши мандатів.

Посилання[ред.ред. код]


Комуністичні партії та рухи Це незавершена стаття про комуністичну партію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Люксембург Це незавершена стаття про Люксембург.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.