Конфлікт у Чіапасі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Конфлікт в Чіапасі
Дата: Мексика Мексика, Чіапас
Місце:
Результат: Військова перемога уряду

Політична перемога сапатистів Угоди Сан-Андреаса, що обіцяють автономію корінним народам

Сторони
Мексика Сепатісти
Командувачі
Карлос Салинас Субкоманданте Маркос
Військові сили
невідомі невідомі
Втрати
99 осіб убитими

Конфлікт у Ч'япасі (ісп. Conflicto de Chiapas) — поняття в цілому відноситься до повстання сапатистів і його наслідків, але також описує відносинами між корінними народами і фермерами в мексиканському штаті Ч'япас.

Словосполучення конфлікт в Ч'япасі нерозривно пов'язане з боротьбою з повстанцями, уповільненим військовим протистоянням, війною четвертого покоління, і принципом «розділяй і володарюй».

Історія та суспільно-політична підоснова[ред.ред. код]

З 1980-х і 1990-х років економічна політика Мексики більшою мірою зосередилася на промисловому розвитку і залучення іноземного капіталу. Уряд Салінаса почав приватизацію землі (через PROCEDE-програми). У 1992 році в ролі попередньої умови для підписання Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (НАФТА), 4 ст. та ст. 27 Конституції Мексики внесли зміни, за допомогою яких стало можливим приватизувати общинні землі. Це підривало основний захист права корінних громад на землю. Колишні общинники тепер стали незаконними поселенцями, а їх громади — незаконними поселеннями.

1 січня 1994 року, в день, коли НАФТА вступив в силу, спалахнув збройний заколот на чолі з Сапатисьткою армією національного визволення (САНВ). Повстання було спрямоване проти суспільної ізоляції корінного населення, поправок 1992 року до Конституції та очікуваних результатів НАФТА, сапатисти зажадали соціальних, культурних прав і прав на землю[1].

« Уряд відповів запровадженням військ, і через 12 днів було оголошено хитке перемир'я. Ці події привернули увагу міжнародної громадськості. У той час як правозахисні організації звернули увагу на маргіналізацію корінного населення, Riordan Roett (радник Групи ринків, що розвиваються при Chase Manhattan Bank) заявив в січні 1995 року:

Поки Ч'япас, на наш погляд, не є серйозною загрозою для мексиканської політичної стабільності, це розуміють багато в інвестиційному співтоваристві. Уряд має усунути сапатистів, щоб показати свій ефективний контроль за національною територією і політикою безпеки[2].

»

Примітки[ред.ред. код]

  1. 10 Years Later, Chiapas Massacre Still Haunts Mexico — New York Times
  2. Brad Parsons, Mexico: US Bank Orders Hit on Marcos. Hartford-hwp.com. Проверено 29 октября 2013.