Користувач:Echelon 1/Адмиральский меч
| Ударний меч | |
|---|---|
.jpg) .jpg)  Зліва направо: m/1657, m/1738, m/1744. | |
| Тип | меч |
| Походження | Швеція |
| Історія виробництва | |
| Виробник | мануфактура в маєтку Віра |
| Варіанти |
м/1657 м/1738 м/1744 |
| Характеристики | |
| Довжина | 120—134 см |
| Ширина | 5,5—9,5 см |
|
| |
| Тип клинка | двосічний |
Ударний меч (швед. slagsvärd) — в шведському флоті так звали церемонійні посадові мечи, якими користувались протягом XVII—XVIII сторіч[1].
Історія[ред. | ред. код]
Подібні мечи в Швеції були символами влади вищих офіцерів ще з XVI сторіччя, також і в сухопутних військах, але в останніх вони вийшли з вжитку вже після Тридцятирічної війни, тоді як на флоті подібними мечами продовжували користуватися до середини XVIII сторіччя. Адміральські мечи були посадовими атрибутами командирів військових суден. Згідно з документами XVIII ст. на кораблі якій мав 70 гармат або більше, було два меча (у командира та у старшого офіцера), а на тих що мали від 20 до 69 гармат — один. З 1738 року мечи почали отримувати і мали судна — галери, яхти тощо[1].
Зовнішній вигляд та варіанти[ред. | ред. код]
На сьогоднішній час відомо існування принаймні трьох серій таких мечей, датованих 1657, 1738 та 1744 роками[1]. Зовнішні прикмети різних серий адмиральских мечей є такі:
- Серія 1657 року (м/1657) — довжина 1,2—1,3 м, ширина клинка 55—65 мм; на одному боці напис «ANNO 1657», на іншому «ME FECIT WIIRA». Клинок двосічний, з однім короткім долом, на кінці рівно зрізаний, без вістря. Руків'я дерев'яне, обтягнуте чорною шкірою, поверх якої ще двенадцать витків крученого дроту. Навершя залізне, грушоподібної форми, з потовщеним обідком. Хрестовина сплощена, з ромбоподібними кінцями[2].
- Серія 1738 року (м/1738) — довжина 1,3—1,34 м, ширина клинка 65 мм; з обох боків маркування «А:1738». На відміну від попереднього мае вістря, навершя сферичної форми.
- Серія 1744 року (м/1744) — довжина 1,2—1,25 м, ширина клинка 90—95 мм; на одному боці напис «ANNO 1744», на іншому «Med Guds Hielp». Навершя знов набуло грушоподібної форми, хрестовина вигнута в бік навершя, клинок мае коротке вістря[3].
Також в музеї Ліврусткаммарен є принаймні один меч 1750 року, якій носить назву "адмиральского". В цілому він схож с мечами 1738 року, але набагато більше прикрашений: ефес покритий гравіруванням з позолотою, руків'я обтягнуте синім оксамитом, на п'яти клинка гравіроване зображення, вдоль клинка зроблено напис CAROLVS літерами во всю ширину клинка[4].
Вціліли екземпляри[ред. | ред. код]
В шведських музеях зберігаються 35 одиниць флотских мечей — 9 одиниць 1657 року (згідно з даними на 1949 3 одиниці перебувало у залі моделей в Карлскруні (зараз відділення Морського музею, інв. № 02486, 02488 та 02489[5]), 1 у голови морського району західного узбережжя, 2 в Ліврусткаммарен (інв. № 1973[6], та 4375[7]), 1 в музеї Гетеборга, 1 в Технічному музеї і 1 в зібранні Халвилів, (інв. №XXXIV: U.06[8]), 19 одиниць 1738[1] (згідно з даними на 1949 всього було 21 одиниця, з яких 19 перебувало в державних військових зібраннях, зокрема 1 знаходився у залі моделей в Карлскруні, також мечи перебували в Матроської школе у Карлскруні, Війсково-морській академії, Військової академії Карлберг, командуванні експедицій генерального штабу (швед. Försvarsstabens Kommandoexpedition), ще 2 одиниці перебувало на борту військових суден), по одному екземпляру перебувало в Ліврусткаммарен (на сайті музею є фото з двумя мечами цей серії[9], один з інв. № 4374[10], інший з невідомим номером) та Музеї армії (інв. № 060356[11]); на сьогоднішній день відомо що 9 одиниць цей серії перебувають в зібранні Морського музею в Карлскруні, інв. № 02472, 02473, 02475, 02477, 02479, 02481, 02482, 02484 та 04037[12]), та 7 одиниць 1744 (згідно з даними на 1949 2 одиниць у залі моделей в Карлскруні (зараз в Морському музеї в Карлскруні, інв. № 02490 та 02491[13]), 2 в Національному морському музеї, 2 у КМФ та 1 в Ліврусткаммарен[14])[3].
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Меч з зібрання Центрального військово-морського музею в Санкт-Петербурзі |
Принаймні чотири меча є в зібранні російського Центрального військово-морського музею в Санкт-Петербурзі[1], зокрема один, що ймовірно був захвачен 7 травня 1703 року під час бою в гирлі Неви, коли, за участю Петра I, російські війська взяли на абордаж два шведських корабля — бот «Гедан» та шняву «Астрільд». Є відомості, що Петро I зберіг для себе меч смертельно пораненного під час бою командира «Гедана» Кіліана Вільгельмса, на згадку про його відвагу[15]. Цей меч мае на клинку написи «ANNO 1657», «ME FECIT WIIRA» та клеймо у вигляді трьох людских голов в коронах, що є наслідуванням клейма відомого німецького мастера з Золінгену Іоганнеса Вундеса[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Суханов, 2014, с. 241.
- ↑ а б Суханов, 2014, с. 236—237.
- ↑ а б Slagsvärdet i svenska flottan. Historiskt Samlarforum (швед.). Процитовано 23 December 2015.
- ↑ File:Amiralssvärd, Vira, ca 1750 - Livrustkammaren - 5360.tif. Процитовано 12 March 2016.
- ↑ Your searchSlagsvärd av år 1657 (англ.). Процитовано 27 December 2015.
- ↑ tvåhandssvärd flottan (швед.). Процитовано 27 December 2015.
- ↑ slagsvärd m:1738 för flottan, Vira bruk (швед.). Процитовано 27 December 2015.
- ↑ Svärd (швед.). Процитовано 27 December 2015.
- ↑ B 10115 (швед.).
- ↑ slagsvärd m:1738 för flottan, Vira bruk (швед.).
- ↑ Svärd. Процитовано 27 December 2015.
- ↑ Your searchSlagsvärd år 1738 (англ.). Процитовано 27 December 2015.
- ↑ Your searchSlagsvärd av år 1744 (англ.). Процитовано 27 December 2015.
- ↑ B 11857 (швед.).
- ↑ Суханов, 2014, с. 239—240.
Джерела[ред. | ред. код]
- Суханов, И. П. Шведский меч 1657 г. в фондах Центрального военно-морского музея : [рос.] // Война и оружие: Новые исследования и материалы. Труды Пятой Международной научно-практической конференции 14-16 мая 2014г. Ч. IV.. — СПб., 2014. — С. 236—241.