Користувач:Олег Береза/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

макс пташникукраїнський виконавець, сонграйтер та аранжувальник.[1] Відомий завдяки хіту «Поки ніхто не бачить», який став популярним у TikTok у 2022 році. Пісня набрала мільйонні прослуховування в Apple Music та Spotify, а кліп в YouTube набрав майже 4 мільйони переглядів.

макс пташник
Основна інформація
Попередні назвиОсновна інформація
Жанрінді-поп
Роки2017-дотепер
КраїнаУкраїна
МістоЛьвів
Моваукраїнська
СпівпрацяKrutь, Tember Blance, TARABAROVA, Morphom

Дискографія артиста налічує три сольні альбоми, а також спільні роботи з Krutь, Tember Blance та Morphom. [2]

Історія

[ред. | ред. код]

У 2017 році артист розпочав свій творчий шлях перебуваючи у США. Вже через рік він випустив дебютний EP “Обіцянка кінця самотності”.[3]

У 2018 році вийшов трек "Поки ніхто не бачить", який згодом завірусився у TikTok та набирав мільйонні прослуховування на стрімінгових платформах.

У 2021 році спільно з Мариною Круть створив текст до пісні, яка перемогла на мистецькому конкурсі зі створення композиції для Національного відбору на участь у Дитячому пісенному конкурсі "Євробачення-2021"[4]

У 2022 році потрапив у лонглист учасників Нацвідбору на Євробачення-2023[5]

Брав участь у створенні текстів для пісень гурту TVORCHI[6]

Після повномасштабного вторгнення співак допомагав іноземним журналістам у висвітленні подій в Україні, зокрема в зоні бойових дій на Донеччині та Харківщині. Також, музикант працював на ООН. В ході проєкту команда проводила зйомки фільму про блокаду портів та про проблеми фермерів.[7]

Дискографія

[ред. | ред. код]

Студійні альбоми:

  • 2018 — «Обіцянка кінця самотності»[8]
  • 2018 — «Буденна пересічна драма»[9]
  • 2021 — «інколи люди собаки, але не завжди»[10]
  • 2021 — «5 хвилин» (разом з Morphom)[11]
  • 2023 — «такі як ми» (разом з Krutь)
  • 2024 — «Спокій» (разом з Tember Blance)[12]

Сингли:

  • «Поки ніхто не бачить» (2018)
  • «Будь зі мною відверта» (2018)
  • «Прокидайся» (2018)
  • «Хочу бути краще» (2019)
  • «Не стягую» (2020)
  • «Сонце (Live)» (із Krutь) (2020)
  • «всратий 2020-й» (із Morphom) (2020)
  • «Краща версія себе» (із Morphom) (2021)
  • «Бо ти моя Азовсталь» (із TARABAROVA) (2022)
  • «Дякую» (із Morphom) (2023)
  • «не сьогодні» (2023)
  • «Вічна любов» (2023)
  • «В одній кімнаті» (із Tember Blance) (2024)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. МАКС ПТАШНИК. Pepper`s Club Music Pub – культове місце (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  2. Макс Пташник в Apple Music. Apple Music — вебпрогравач (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  3. Vlad10 (2 лютого 2018). Макс Пташник: «Бути щасливим – це виклик!». Нотатки про українську музику (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  4. Мамонова, Ганна (7 жовтня 2021). Марина Круть перемогла у конкурсі на створення пісні, яку заспівають на Дитячому Євробаченні. суспільне культура (українською) . Процитовано 30 липня 2024.
  5. Морі, Євгеній (27 жовтня 2022). Суспільне оголосило лонглист учасників Нацвідбору на Євробачення-2023. суспільне культура (українською) . Процитовано 30 липня 2024.
  6. admin (21 лютого 2020). Гурт TVORCHI про Євробачення, реп, дружин та Ґрету Тунберґ. rap.ua (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  7. Макс Пташник розповів про свої відкриття за час повномасштабного вторгнення | TV-ПАРК. tv-park.ua. Процитовано 30 липня 2024.
  8. Vlad10 (4 квітня 2017). Пташник – Обіцянка кінця самотності (EP). Нотатки про українську музику (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  9. Vlad10 (1 лютого 2018). Макс Пташник – Буденна пересічна драма (EP). Нотатки про українську музику (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  10. muzvarua (4 червня 2021). макс пташник презентував EP "інколи люди собаки, але не завжди". МУЗВАР (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  11. Івась, Ксенія (6 грудня 2021). Макс Пташник і Morphom: "Коли робили спільний альбом, нас ніщо не гальмувало". суспільне культура (українською) . Процитовано 30 липня 2024.
  12. Відео. Tember Blanche і Макс Пташник презентували перший сингл і кліп із нового альбому. The Village Україна (укр.). 1 березня 2024. Процитовано 30 липня 2024.


Посилання

[ред. | ред. код]