Користувач:Фантастика/Балацька Віра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Балацька Віра Андріївна (19 травня 1984 року) - українська поетеса, авторка пісень для дітей, а також низки оповідань для широкої аудиторії читачів. Вперше друкуватися почала під своїм дівочим прізвищем - Гузієнко.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася у селі Ольшаниця (Рокитнянський район, Київщина), у родині колгоспників. Перші вірші написала у 5 років. Під час шкільного навчання була учасницею районної літературної студії "Дивосвіт", яка згуртувала юних поетів з різних шкіл Рокитнянщини. Члени студії неодноразово виступали на місцевих святах, а також мали власну програму на ТРК "Рокита"[1]. Перша публікація молодої поетеси з'явилася на сторінках районної газети "Вісник Рокитнянщини".

Закінчила школу у 2001 році. Вступила на факультет філології (тепер - Інститут філології) КНУ імені Тараса Шевченка, обравши спеціальність "Літературна творчість". Під час навчання не тільки вивчала українську мову та літературу, а й виступала у Спілці письменників України, а також спілкувалася з багатьма сучасними митцями (Оксаною Забужко, Ганною Чубач). На лекціях та практичних заняттях зі студенткою ділилися своїм письменницьким досвідом Анатолій Ткаченко, Олександр Астаф'єв, Олександр Яровий.

Під час навчання в університеті Віра писала переважно поетичні твори, хоча її художня дипломна робота складалася з прозових оповідань.

Під час навчання Віра познайомилася з іншими талановитими студентами - Юлією Джугастрянською, Олесею Мамчич, Вірою Кучменко. Її студентську поезію можна прочитати на сторінках Альманаху кафедри.

Після закінчення навчання відвідувала зустрічі випускників своєї кафедри, на яких колишні студенти ділилися своїми творчими здобутками (на той момент - ще як Віра Гузієнко[2]).

Обрала собі псевдонім Вікторія Доброва. Почала писати оповідання для дітей. Друкувалася у низці періодичних видань (у дорослих журналах “УФО”, “Твой малыш”, “Коліжанка”, газетах “Життя”, “Для мами і тата”, підліткових журналах “Однокласник”, “Птаха”, “Пригоди”, дитячих “Мамине сонечко”, “ВДГ”, “Ангелятко”, “Маленька фея”).

Наразі Віра одружена (прізвище Балацька вона отримала внаслідок заміжжя), має двох дітей - доньку і сина.

Творчість під власним іменем

[ред. | ред. код]

2018 року Віра Балацька видала свою першу книжку - "Пашка і Сашка, або Шкідники на засланні[3]".

2020 року вона знову повернулася до поезії. Нові вірші Віра Балацька публікує на своїй авторській сторінці у мережі Фейсбук[4], а також на своєму Ютуб-каналі[5].

2020 року її поезія друкувалася у газетах "Сільські вісті" (13 жовтня[6]), "Гарний настрій" (жовтневий номер[7]), журналах "Жінка" (вересневий номер), альманахах "Дивокрай", "На березі" (альманах видано за результатами однойменного конкурсу).

2021 року її вірші побачили світ на сторінках "Української літературної газети"[8].

Балацька Віра має власну сторінку[9] на сайті "Письменники України".

Український композитор Микола Ведмедеря поклав на ноти три її вірші, перетворивши їх на пісні.

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • 15.08.2020 - "Вибір читача" поетичного конкурсу "На березі" Міжнародного літературно-художнього альманаху "Сонячне місто".
  • 15.08.2020 - 2 місце за рішенням журі на поетичному конкурсі "На березі" Міжнародного літературно-художнього альманаху "Сонячне місто".
  • 17.09.2020 - "Вибір читача" поетичного конкурсу "Наші муркоші" Міжнародного літературно-художнього альманаху "Сонячне місто".
  • Грудень 2020 - перемога на конкурсі "Музи і рими" газети "Гарний настрій".
  1. ↑ ТРК "Рокита". rokita.tv. Процитовано 13 грудня 2020.
  2. ↑ Elena. «Літературна кафедра» (укр.). Процитовано 13 грудня 2020.
  3. ↑ Завантажити книгу Сашка і Пашка, або Шкідники на засланні (Віра Балацька) у форматі epub, fb2, rtf, mobi, pdf на телефон, android, iphone, ipad - Yakaboo.ua. www.yakaboo.ua (укр.). Процитовано 13 грудня 2020.
  4. ↑ Мої вірші для всіх. Балацька-Гузієнко Віра. www.facebook.com (укр.). Процитовано 13 грудня 2020.
  5. ↑ Балацька Віра - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 13 грудня 2020.
  6. ↑ Сільські Вісті, Криниця. www.silskivisti.kiev.ua. Процитовано 13 грудня 2020.
  7. ↑ ГН №3(110)від 7 жовтня 2020року. calameo.com. Процитовано 13 грудня 2020.
  8. ↑ Oksent (10 березня 2021). Віра Балацька. Спинись і слухай… (укр.). Процитовано 12 березня 2021.
  9. ↑ Письменники України | Віра Балацька-Гузієнко. www.writers.in.ua (англ.). Процитовано 13 грудня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Фантастика/Балацька_Віра&oldid=39907883