Астаф'єв Олександр Григорович
Астаф'єв Олександр Григорович | |
---|---|
Псевдоніми | Олесь Ничлава |
Народився |
10 серпня 1952 Лазарєв (смт), Ніколаєвський район (Хабаровський край), Хабаровський край, РРФСР, СРСР |
Помер | 29 жовтня 2020 (68 років) |
Країна |
СРСР Україна |
Діяльність | поет, перекладач, філолог, викладач університету |
Alma mater | Українська академія друкарства |
Галузь | українська література[1] і філологія[1] |
Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
У шлюбі з | Астаф'єва Марія Миколаївна |
Діти | Анатолій Дністровий |
Олекса́ндр Григо́рович Аста́ф'єв (псевдонім — Олесь Нічлава; 10 серпня 1952, мис Лазарєва Хабаровського краю Росії — 29 жовтня 2020, Київ)[2][3] — український поет, критик, літературознавець, перекладач. Член Національної спілки письменників України (1992). Доктор філологічних наук (1999). Професор (1999).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї репресованих. Дитинство пройшло в селі Вовківці Борщівського району Тернопільської області.
1980 року закінчив Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова у Львові та аспірантуру при Інституті літератури імені Тараса Шевченка АН України.
Працював завідувачем редакції видавництва «Каменяр» (1980—1981) у Львові, кореспондентом газети «Зірка» (1981—1982), викладачем кафедри української літератури Ніжинського педагогічного університету (1986—2001).
У 1999 р. в Інституті літератури імені Тараса Шевченка захистив докторську дисертацію «Лірика української еміграції: Еволюція стильових систем».
Працював на посаді професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Батько українського письменника Анатолія Дністрового. Остання дружина — науковиця, публіцистка та громадська діячка Марія Астаф'єва.
Творчість[ред. | ред. код]
Поетичним творам Астаф'єва притаманні емоційна насиченість, самобутність художніх засобів, різноманітність форм. Як поет еволюціонував від неоромантизму та імажинізму до синтезів експресіонізму та сюрреалізму.
Перекладав поетичні твори з французької, польської, чеської, болгарської, російської, білоруської мов.
Твори[ред. | ред. код]
Поетичні збірки:
- «Листвяний дзвін»,
- «Заручини» (Київ, 1988),
- «Слова, народжені снігами» (Ніжин, 1995),
- «Зблизька і на відстані» (Київ, 1996).
Літературознавчі розвідки, монографії:
- «Нарис життя і творчості Ігоря Качуровського» (Ніжин, 1994),
- «Петро Одарченко. Штрихи до літературного портрета»,
- «Поети „Нью-Йоркської групи“» (Ніжин, 1995),
- Передмова до збірки «Ідуть дощі» Тетяни Череп (1995).
- «Стилізація» (Ніжин, 1998),
- «Лірика української діаспори: еволюція художніх систем» (Київ, 1998),
- «Образ і знак. Українська емігрантська поезія у структурно-семіотичній перспективі» (Київ, 2000),
- «Художні системи українського зарубіжжя» (Київ, 2000).
Книга памфлетів:
- «Ніжинські гримаси» (Чернігів, 1994) — у співавторстві.
Автор статей на літературні теми в періодичній українській і зарубіжній пресі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Тадей Карабович. Літературознавчі концепти Олександра Астаф'єва про творчість Богдана Бойчука. zolotapektoral.te.ua. 09.11.2020
- ↑ Олександр АСТАФ'ЄВ. Тепер уже — в пам'яті і в серцях [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.]. slovoprosvity.org. 09.11.2020
Джерела[ред. | ред. код]
- Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 8.
- Самойленко Г. В. Астаф'єв Олександр Григорович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 759.
- Сердюк П. О. У світлиці поезії. — Ніжин, 1996.
- Сенкусь М. Програма ніжинців // Слово і час. — 1998. — № 3.
- Забарний О. Горизонт оптимізму // Визвольний шлях. — 1999. — № 2.
- Ігнатенко М. Про лірику української еміграції «неложними вустами» // Слово і час. — 1999. — № 4—5.
- Панчук Ігор. Тернопільщина в іменах. Довідник. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2006.
- Астаф'єв Олександр Григорович: Бібліографічний покажчик. — К., 2003.
- Мельничук Б. Астаф'єв Олександр Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт Борщівського району. Письменники, поети, літературознавці[недоступне посилання з травня 2019]
|
- Народились 10 серпня
- Народились 1952
- Уродженці Хабаровського краю
- Померли 29 жовтня
- Померли 2020
- Випускники Української академії друкарства
- Викладачі Київського університету
- Українські поети
- Українські критики
- Українські літературознавці
- Українські перекладачі
- Білорусько-українські перекладачі
- Болгарсько-українські перекладачі
- Польсько-українські перекладачі
- Російсько-українські перекладачі
- Французько-українські перекладачі
- Чесько-українські перекладачі
- Перекладачі Адама Міцкевича
- Науковці Київського університету
- Лауреати премії імені Богдана та Левка Лепких
- Науковці Ніжинського університету
- Перекладачі XXI століття