Користувач:00 Yura 99
Аналіз повісті «Тарас Бульба» Гоголя
| Місяць | Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень | Рік |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Найвища температура °C (°F) | 18.2 (64.8) |
19.0 (66.2) |
20.6 (69.1) |
21.3 (70.3) |
23.3 (73.9) |
24.6 (76.3) |
28.8 (83.8) |
29.2 (84.6) |
27.6 (81.7) |
25.2 (77.4) |
21.6 (70.9) |
18.8 (65.8) |
23.2 (73.8) |
| Щоденне значення °C (°F) | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад |
| Найнижча температура °C (°F) | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад |
| Середні опади мм (дюйми) | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад |
| Вологість | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад |
| Середні місячні години сонячних днів | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад | Приклад |
“Тарас Бульба” – це, напевно, один з найкращих історичних творів всього 19 століття.
Повість “Тарас Бульба” Гоголя – це багатопланова історична повість з великою кількістю дійових осіб. Написана була в 1835 році, вже після “Вечори на хуторі близь Диканьки”.
У центрі твору доля Тараса Бульби, козацького полковника, і 2-х його синів – Андрія та Остапа. Гоголь із захопленням і теплотою описує життя козаків на Запорізькій Січі. В описі життя на Січі Гоголь прекрасно поєднав як історичну точність так і високий ліричний пафос. Завдяки такому прийому і була досягнута головна особливість твору – одночасна реалістичність і поетичність.
Початок повісті – здоровий, позитивний, з широким розмахом. Дія відбувається в Україні, під час боротьби українського народу (козаків) з іноземними загарбниками (польською шляхтою).[1]
Головний герой привозить своїх синів на Запорізьку Січ, щоб вони стали справжніми чоловіками, пороху понюхали і набралися ума розуму. Письменник бачить у Запорізькій Січі кузню потужних і сильних характерів, справжніх воїнів – переможців. І саме тому в повісті присутня безліч дуже розгорнутих і поетичних описів не тільки самої Січі, а й усього козацького побуту.
|
«нет лучшей науки для молодого человека, как Запорожская Сечь» | 
|
Старший син Остап – це продовжувач батьківської справи, його Гоголь наділив богатирськими рисами.
|
|
«Крепостью дышало его тело, и рыцарские его качества уже приобрели широкую силу льва» |
|
Андрій – навпаки, натура більш м’яка і добра. Саме тому любов до польської панночки змусила його перейти на бік ворога і вбивати своїх вчорашніх товаришів.
|
|
«…два дюжие молодца, ещё смотревшие исподлобья, как недавно выпущенные семинаристы. Крепкие, здоровые лица их были покрыты первым пухом волос, которого ещё не касалась бритва» |
|
Остап (старший син) і Андрій (молодший син) по прибуттю на Січ практично відразу занурюються в вихор подій – їдуть з батьком і іншими козаками боротися за Україну. Сили Запорізького війська поступалися полякам, як за чисельністю, так і за озброєнням. Але козакам не властиво здаватися і вони билися. У повісті величезна кількість конкретних і поетичних описів битв, особливо яскраво описана битва під Дубном.
Вся драма Тараса Бульби полягає в тому, що батькові доводиться вибирати між Батьківщиною і сином. І як би не було складно Бульбі-батькові, Бульба-козак виконує свою справу, і батько власноруч страчує сина.
“Тарас Бульба” – це героїчна повість, в якій М. В. Гоголь оспівує любов до Батьківщини, любов, яка, на його думку, вища за будь-які кровні узи.