Вечори на хуторі біля Диканьки
| Вечори на хуторі поблизу Диканьки | |
|---|---|
| Вечера на хуторе близ Диканьки | |
| Жанр | збірка оповідань |
| Автор | Гоголь Микола Васильович |
| Мова | російська |
| Написано | 1829—1832 |
| Опубліковано | 1831, 1832 |
«Вечори на хуторі поблизу Диканьки» — перша книга Миколи Гоголя (окрім поеми «Ганц Кюхельгартен», надрукованої під псевдонімом).
Складається з двох томів.
Перший вийшов 1831 року, другий — 1832. Розповіді «Вечорів» Гоголь писав у 1829–1832 роках. За сюжетом, — розповіді книги нібито зібрав і видав «пасічник Рудий Панько».[1]
Зміст збірки[ред. | ред. код]
- Перша книга
- Друга книга
Структура твору[ред. | ред. код]
Дія твору вільно переноситься з XIX століття («Сорочинський ярмарок») в XVII («Вечір напередодні Івана Купала»), а потім в XVIII («Травнева ніч, або Утоплена», «Пропала грамота», «Ніч перед Різдвом») і знову в XVII («Страшна помста»), і знову в XIX («Іван Федорович Шпонька і його тітонька»). Поєднують обидві книги розповіді діда дяка Хоми Григоровича — відчайдушного запорожця, який своїм життям ніби поєднує минуле і сьогодення, бувальщину і небилицю. Плин часу не розривається на сторінках твору, перебуваючи у своєрідній духовній та історичній неподільності.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Словарь гоголевского пасечника Рудого Панько: дуля. РИА Новости. 4 марта 2009. Архів оригіналу за 2012-03-10. Процитовано 2010-08-13.
|
