Тарас Бульба (персонаж)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тарас Бульба
O.Bubnov TarasBulba.jpg

Тарас Бульба з синами у степу (О.Бубнов.)
 Народився  17 століття
невідомо
 Помер  невідомо
Жванець, Україна
Ім'я при народженні Охрім
Прізвисько Макуха
Діти Остап Бульба, Андрій Бульба
Проживання Україна
Підданство Річ Посполита
Походження українець
Конфесія православний
полковник

Тара́с Бу́льба — вигаданий образ, головний герой повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба»; козацький ватажок, полковник Війська Запорозького.

Одружений. Батько Остапа і Андрія. Вбив свого молодшого сина Андрія з педагогічних мотивів, судячи з опису місцевості, в с. Слобода-Яришівська[джерело?]. Ненависник «ляхів» і «бусурманів». Захисник України від татарських навал та незаконних купецьких операцій на українській території. Оборонець козацького населення від пропольських олігархів українського походження. Учасник невдалої військової кампанії під Дубно на Волині. Через власну необачність спалений ворогами (це могло статися 1638 року під час повстання Гуні та Остряниці. Судячи з опису місцевості, який подає Гоголь, Тарас Бульба загинув поблизу замку у місті Жванець Хмельницької області.

Характер[ред.ред. код]

Тарас Шевченко «Зустріч Тараса Бульби з синами». Ілюстрація до повісті. 1842 рік.

У різних редакціях повісті описується по-різному:

Редакція 1835. Частина І

« Бульба был упрям страшно. Это был один из тех характеров, которые могли только возникнуть в грубый XV век, и притом на полукочующем Востоке Европы, во время правого и неправого понятия о землях, сделавшихся каким-то спорным, нерешенным владением, к каким принадлежала тогда Украйна… Вообще он был большой охотник до набегов и бунтов; он носом слышал, где и в каком месте вспыхивало возмущение, и уже как снег на голову являлся на коне своем. „Ну, дети! что и как? кого и за что нужно бить?“ - обыкновенно говорил он и вмешивался в дело.[1]  »

Редакція 1842. Частина І

« Бульба был упрям страшно. Это был один из тех характеров, которые могли возникнуть только в тяжелый XV век на полукочующем углу Европы, когда вся южная первобытная Россия, оставленная своими князьями, была опустошена, выжжена дотла неукротимыми набегами монгольских хищников… Вечно неугомонный, он считал себя законным защитником православия. Самоуправно входил в села, где только жаловались на притеснения арендаторов и на прибавку новых пошлин с дыма.[2]  »

Прототип[ред.ред. код]

Пам'ятник Тарасу Бульбі. Келеберда

Прототипом Тараса Бульби був предок відомого українського дослідника Миклухи-Маклая, курінний отаман Війська Запорізького Низового Охрім Макуха: Його дядько по батьковій лінії навчався і товаришував із Миколою Гоголем. Той, у свою чергу, зацікавився родинними переказами Миклух. Виявляється, їхній предок Охрім Макуха був курінним отаманом на Запорожжі. За визволення України з-під польської шляхти воювало троє його синів — Омелько, Назар і Хома. Назар закохався у шляхетну панночку, перейшов на бік поляків і сховався в обложеній запорожцями фортеці. Зганьблені брати вирішили викрасти зрадника. Але на зворотному шляху натрапили на варту. Хома загинув у нерівному бою, а Омелькові з бранцем вдалося втекти. Курінний власноруч стратив сина-перевертня…

Можливо, цей сюжет Гоголь поклав в основу свого «Тараса Бульби». Отаман Охрім, предок Миклухи-Маклая — прямий прототип головного героя.

Такою ж непересічною особою був і козак Степан Макуха на прізвисько Махлай, прадід Миколи Миклухи-Маклая. Під час російсько-турецької війни 1788 року під Очаковом він командував кінною сотнею. За військову кмітливість і героїзм йому надали чин хорунжого та наділили дворянським титулом. Козака викликали в Петербург. Сама імператриця Катерина II піднесла йому дворянську грамоту й поклала на шию стрічку з орденом Володимира І ступеня. Та козак лишався козаком. Поруч із прізвищем на казенних паперах за звичаєм запорожців мусив писати прізвисько. Назвати себе «макухою», тобто недотепою і лопухом, новоявленому дворянину не дуже хотілося. І той сфабрикував малозрозуміле прізвище Миклуха, приєднавши до нього прізвисько зі зміненою літерою — МаКлай. Згодом шотландці вважали його нащадка, вченого Миколу Миклуху-Маклая за свого, вимовляючи: «Маклей».[джерело?]

Запорожець Охрім Макуха і його звитяжний правнук Степан були легендою і гордістю роду. Обох їх для Миклух уособлював гоголівський Бульба. Образ цього майже реального персонажа маленький Миколка Миклуха-Маклай постійно бачив у батька на столі. Сам мандрівник називав себе не інакше, як нащадком Тараса Бульби. У листі до брата Сергія писав, що після смерті батька знайшов документ, який свідчив про їхній дворянський рід із подвійним прізвищем Миклуха-Маклай і фамільним гербом: козак із піднятою шаблею на тлі фортечної брами.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]