Користувач:Alex Blokha/Події згадані в Вікіпедії/1750

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед


Назва:1750-ті
-Знайдено: + 1730-ті | 1740-ві | 1750-ті | 1760-ті | 1770-ті

-Знайдено: + 1750 | 1751 | 1752 | 1753 | 1754 | 1755 | 1756 | 1757 | 1758 | 1759


Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +


Назва:П'ятницька церква (Чернігів)
-Знайдено: + У 17-18 ст. при церкві був жін. монастир, який згорів 1750 року.


Зобр:1шт.


Назва:Зелінський Гаврило
-Знайдено: + Зелі́нський Гаври́ло (Во́вк) — один із найстарших кобзарів, які стояли біля колиски “слобідської школи”. Народився 1750 року в Зіньківському повіті Полтавської губернії. Значна частина його життя була присвячена Запорізькій Січі та Гайдамаччині. За даними П. Мартиновича, Гаврило Зелінський був кобзарем-характерником і чудово володів прийомами рукопашу. Нерідко брав участь у т. зв. “охотницьких” двобоях зі зрячими бійцями і часто виходив переможцем. “Був здоровий, плечистий вояка, воїном був незрячим, грудастим, боялися за силу”, — згадували про нього селяни. Гаврило Зелінський знав силу-силенну пісень, псальмів і кілька дум. До кінця своїх днів не випускав із рук бандури і вів активне життя. Прожив понад 100 років. Молився богу про смерть, але смерть не йшла до нього: “Що я прошу в Бога собі смерті, не дає Бог. [Значить] іще не пора вмерти,” — говорив він. Коли Іван Кравченко-Крюковський вчився у Гаврила Зелінського — він був таким старим, що і кобзу не міг удержати, продовжував наполегливо вчити своїх учнів кобзарському ремеслу. “Уночі оце, було, ми посходились, він мені разів три чи чотири покаже, а у мене пам’ять дуже добра була – то я й затверджу”. Крім Івана Кравченка-Крюковського, у Гаврила Зелінського (Вовка) вчилися Савка Лоташ з Лютеньки Гадяцького повіту, Іван Кравченко (дядько І.Кравченка-Крюковського) з с. Гапониці Лохвицького повіту Полтавської губернії та Стефан (Степан) Бідило із Богодухівського повіту Харківської губернії.


Назва:Руссенорськ
-Знайдено: + Руссено́рськ, руссоно́рськ (Russenorsk, Russonorsk), або «Моя-по-твоя» (Moja på tvoja) — змішана російсько-норвезька мова (один з прикладів піджина), призначена для спілкування поморських і норвезьких торговців на північному узбережжі Норвегії. Існувала з 1750 по 1920 роки, коли велась активна морська торгівля зерном і рибою між Норвегією і Помор'ям. В руссенорській мові зафіксовано біля 400 слів, 50% лексики — з норвезької мови, 40% — з російської, решта запозичень з англійської, голландської, нижньонімецької, фінської і саамскої.


Назва:Бочаниця
-Знайдено: + | засновано = 1750
-Знайдено: + Бочани́ця — село, центр Бочаницької сільради Гощанського району Рівненської області; населення - 1 133 особи; перша згадка - 1750 рік.


100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед


Роки, згадані у Вікіпедії