Кравченко-Крюковський Іван Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іван Григорович Кравченко-Крюковський (1815 (1820) — липень 1885) — кобзар.

З життєпису[ред.ред. код]

Народився на Полтавщині, на околиці міста Лохвиця. Батьки були кріпаками поміщика Крюковського, тож співця й прозивали за прізвищем пана. Осліп, маючи 10 літ від роду. Коли він зовсім осліп то пан вигнав його i сказав: «Ти сліпий, нащо тобі хата? ти у людей де-небудь поживеш».

На три роки хлопця відправили вчитися до кобзаря. Кравченко-Крюковський користувався надзвичайною популярністю у кобзарів та лірників: по-перше, як людина виско обізнана, по-друге, як «панмайстер», тобто президентов складної кобзарсько-ліричної організації. По-третє, як людина доволі справедлива.

1882 року було надруковано думи і коротка біографія бандуриста. Так склалось, що мистецтво цього «великого кобзаря», як називають його сучасники, залишилось недостатньо вивченим, невідомий навіть його увесь репертуар.

Кобзарського мистецтва навчався в панотців Івана Кравченка-Касьяна та Гаврила Вовка, а також у Клима Губи. У Кравченка-Крюковського теж були учні. Найвідоміший — Микола Дубина з Решетилівки на Полтавщині. З бандурою Іван Григорович обійшов усю Лівобережну Україну.

Сучасники називали його великим кобзарем та кобзарським гетьманом. А дослідники народної творчості Василь Горленко й Опанас Сластіон як виконавця історичних пісень і дум ставили вище навіть за Остапа Вересая. Та й сам Вересай був такої ж думки.

Помер у 1885 році у Лохвиці.

Син Севастьян Іванович за тверджнням Мартиновича також добре грав на кобзі. У нього були дві бандури. Старшу дістав О. Сластіон. Інструмент мав 25 струн. Кравченко-Крюковський також грав н гуслі яка мала металеві кілки.

Портрет його намалювали П. Мартинович та О. Сластіон (1876) а також В. Горленко в 1882 р.

Репертуар[ред.ред. код]

Думи[ред.ред. код]

Псалми[ред.ред. код]

  • Ой горе, горе на світі жити,
  • Правда
  • «Ой ушли лої літа, яко вихрь в круги світа»
  • Смотрится к нам смерте
  • Ісусе мій прелюбезний
  • Ісусе, пане милий
  • Про Лазаря
  • Про Почаївську Божу матір

Історичні пісні[ред.ред. код]

  • Про Саву Чалого

Жартівливі пісні[ред.ред. код]

  • Чечітка
  • Про Рому та Ярему
  • Арбуз
  • Вередунки
  • Міщанка

Джерела та література[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.