Користувач:Jarozwj/Інкубатор/Статті/Чернетка5

Мали́й Лев (лат. Leo Minor) — невелике тьмяне сузір'я північної півкулі неба. Латинська назва сузір'я означає «менший лев», щоб відрізняти його від лат. Leo — більшого лева. Воно розташоване між більшим і легше розрізнюваним сузір'ям Велика Ведмедиця на півночі та сузір'ям Лева на півдні. Малий Лев не розглядався як окреме сузір'я класичними астрономами; він введений Яном Гевелієм 1690 року.

Сузір'я містить 37 зір, яскравіших 6,5^m; три з них яскравіші 4,5^m. 46 Малого Лева, помаранчевий гігант із видимою зоряною величиною 3,8^m, розташований на відстані близько 95 св. р. від Землі. β Малого Лева є другою за яскравістю зорею (4,4^m) і єдиною зорею сузір'я, що має позначення Байєра. Є подвійною зорею, яскравіший компонент якої — помаранчевий гігант, а тьмяніший — жовто-біла зоря головної послідовності. Третьою за яскравістю зорею сузір'я є 21 Малого Лева — біла зоря головної послідовності, яка швидко обертається. Середня видима зоряна величина — 4,5^m. До сузір'я також входять дві зорі з планетними системами, дві пари взаємодіючих галактик та унікальний об'єкт далекого космосу — об'єкт Ханні.

Історія

Класичні астрономи Арат і Птолемей відмічали область, в якій зараз розташовується Малий Лев, як невизначену і таку, що не містить будь-яких примітних узорів; Птолемей класифікував зорі на цій ділянці як amorphōtoi (такі, що не належать до контура сузір'я) у межах сузір'я Лева.

Ян Гевелій першим зобразив Малого Лева в 1687, коли він окреслював десять нових сузір'їв у своєму зоряному атласі Firmamentum Sobiescianum, і включив 18 його об'єктів у супровідний Catalogus Stellarum Fixarum.