Ян Гевелій

Ян Гевелій
нім. Johannes Hewelcke
Ян Гевелій, портрет роботи Й. Шульца (1677 рік)
Ім'я при народженні	нім. Johann Hewelcke
Народився	28 січня (7 лютого) 1611[…]  Гданськ, Річ Посполита
Помер	28 січня (7 лютого) 1687[…] (76 років)  Гданськ, Річ Посполита
Поховання	Костел Святої Катерини в Гданську
Країна	Гданськ
Діяльність	астроном, підприємець, картограф, brewer
Alma mater	Лейденський університет (1632) Ґданська академічна гімназіяd (1624) Ґданська академічна гімназіяd (1630)
Галузь	астрономія і юриспруденція
Посада	Альдерман
Вчителі	Петер Крюгер
Відомі учні	Готфрід Кірхd
Членство	Лондонське королівське товариство
У шлюбі з	Ельжбета Гевелій
Нагороди	член Лондонського королівського товариства (1664)
Ян Гевелій у Вікісховищі

Ян Гевелій (нім. Johannes Hevel, пол. Jan Heweliusz; 28 січня 1611 — 28 січня 1687) — польський астроном, автор перших карт Місяця («Селенографія або опис Місяця»), конструктор телескопів, градоначальник Ґданська. Протестант і спадковий бровар.

Життєпис

Батьком Гевелія був Авраам Гевельке (1576—1649), а матір'ю Кордула Гекер (1576—1655). Вони були німецькомовними лютеранами, заможними торговцями пивом і походили з Богемії. У дитинстві Гевелія відправили до Ґондеча, де він вивчав польську мову.

Астрономією захопився в юності. Відвідав Прагу, де ознайомився з обсерваторією Тихо Браге. У Нідерландах, Англії і Франції вивчав юриспруденцію і вдосконалювався в оптиці й механіці. Після смерті батька успадкував його комерційну справу і всі доходи від неї витрачав на заняття астрономією. Багато уваги приділяв суспільним справам, неодноразово обирався суддею, з 1651 року був радником магістрату Гданська.

У 1640-х роках побудував у своєму будинку в Гданську обсерваторію, яка до появи Паризької і Гринвіцької обсерваторій була найбільшою в Європі (описав її у творі «Небесна будова», тт. 1—2, 1673, 1679). Сам виготовляв інструменти для неї. Створені ним точні секстанти і квадранти мали радіус до 2—2,5 м, а монолінзові «повітряні» труби досягали в довжину 45 м. Після пожежі в 1679 році, що знищила обсерваторію, відбудував її наново і в 1681-му відновив спостереження.

Квадрант Гевелія

Наукові роботи присвячені селенографії, позиційній астрономії, вивченню комет. Склав перші детальні карти Місяця, що відрізнялися великою точністю. Видана в 1647 році «Селенографія» Гевелія містила атлас Місяця на картах діаметром 27 см і малюнки, що ілюструють вплив фаз Місяця і лібрації по широті на вигляд деталей її поверхні. Досить точно визначив висоту місячних гір по відкиданих ними тінях. Позначив різні утворення на поверхні Місяця земними географічними назвами, деякі з них використовуються й досі.

У роботі «Кометографія» (1668) дав перший систематичний опис і виклав історію всіх комет, що спостерігалися на той час (сам Гевелій відкрив чотири нові комети — у 1652-му, 1664-му, 1665-му і 1682-му роках).

Підсумок своїх 49-річних занять астрономією Гевелій підвів у праці «Переломний рік…» (1685), у якій зібрав результати понад 20 000 своїх спостережень Місяця, планет, комет, зір. Уже після смерті вченого його дружина Ельжбета видала підготовлені ним повністю «Каталог нерухомих зір на епоху 1660» (1687) і атлас неба «Уранографія» (1690). Каталог містить результати спостережень положень 1564 зір, видимих над горизонтом у Гданську. У ньому вперше приведені не тільки екліптикальні, а й екваторіальні координати для кожної зорі.

Гевелій наполегливо відмовлявся від застосування телескопів для позиційних спостережень і проводив вимірювання за допомогою кутомірних інструментів, які не мали оптичних труб. Попри це, досягнута ним точність була дуже високою. Його каталог був останнім (і найточнішим) у дооптичний період спостережень.

Атлас неба складається з 54 карт для кожного сузір'я і двох півсфер для всього неба; Гевелій виділив 11 нових сузір'їв, деякі введені ним назви сузір'їв (Гончі Пси, Жираф, Ящірка, Малий Лев, Секстант, Одноріг, Лисичка, Щит) збереглися до наших днів.

У 1968 році Астрономічний інститут Академії наук УзРСР і видавництво «Фан» АН УзРСР випустили друком нове видання атласа Гевелія під редакцією В. П. Щеглова.

На честь астронома названо астероїд 5703 Гевелій.

Література

• Виноградов А. В. Первый лунный «географ» Иоганн Гевелий.(К трехсотлетию сооружения им первой телескопической обсерватории в мире).// Природа, 1941. № 4. С. 92-97.
• Куликовский П. Г. Ян Гевелий (к 350-летию со дня рождения).// Историко-астрономические исследования. Вып.VII.1961. С.257-288.
• Куликовский П. Г. Ян Гевелий (к 350-летию со дня рождения).// Вопросы истории естествознания и техники. Вып.13.1962. С.138-140.
• Перель Ю. Г. Основоположник науки о Луне.350 лет со дня рождения Яна Гевелия. // Природа, 1961, № 6. С. 98-99 с портр.
• Еремеева А. И. Выдающиеся астрономы мира. М., 1966.

Посилання

• Астронет [Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]
• Johannes Hevelius. — S. 52. [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.]