Користувач:Kikochka1202/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Символічна синагога та місце для молитви у Бабиному Яру («Місце для роздумів»)

[ред. | ред. код]

Символічна синагога та місце для молитви у Бабиному Яру («Місце для роздумів») - це мистецький об'єкт Меморіального Центру Голокосту «Бабин Яр», зведений на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у рамках підготовки до 80-х роковин перших розстрілів у Бабиному Яру. [1]

«Місце для роздумів» має вигляд символічної меморіальної синагоги та розташовується у Бабиному Яру, біля пам'ятника «Менора».[1] Молитовне відкриття меморіального об’єкту заплановано на квітень 2021 року до Дня Катастрофи і героїзму європейського єврейства (Йом га-Шоа)[2]. Автором проєкту є архітектор Мануель Герц[3], доцент кафедри архітектурного, міського та територіального дизайну в Базельскому університеті[4], який спроєктував Нову синагогу в місті Майнц.[5]

Зведення об'єкту ініційовано Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» спільно з головними рабинами Києва та України – Яковом Дов Блайхом (Об’єднання іудейських релігійних організацій України) та Моше Реувеном Асманом (Всеукраїнський єврейський конгрес).[6] Ініціативу також підтримав Головуючий у Всеукраїнської Раді Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО), Предстоятель Православної Церкви України, Митрополит Київський і всієї України Епіфаній[6].

Концепція

[ред. | ред. код]

Мистецький об'єкт «Місце для роздумів» має вигляд символічної меморіальної синагоги, яка відкривається і закривається за допомогою спеціального механізму, спроєктованого та розробленого українською командою інженерів, подібно до книги.

''Мене надихнула ідея, що синагога може бути книгою, яку ми приходимо разом читати і потрапляємо у всесвіт розповідей, які розкривають історію. Сенс у тому, що вона буде зведена на священній землі. Це буде не лише данина пам’яті загиблим, але і погляд у майбутнє.'' — Мануель Герц[7]

У закритому вигляді мистецький об'єкт представляє собою плоску вертикальну конструкцію, яка відкривається вручну, а потім розгортається в тривимірному просторі синагоги.[3] Процес відкриття – це колективний ритуал, який члени зібрання виконують особисто.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Об'єкт буде зведений без фундаменту на дерев'яній платформі на невеликій ділянці за пам'ятником Менора[2], де євреї традиційно збираються, щоб вшанувати пам'ять своїх близьких, які загинули в Бабиному Яру.

Зведення арт-об’єкта «Місце для роздумів» у вигляді символічної меморіальної синагоги здійснюється на підставі дозволу Міністерства культури та інформаційної політики № 108/6.11.1 від 22.01.2021.[2]

Конструкція буде побудована майже виключно дерева, а саме з амбарного дуба більш ніж сторічної давнини з різних куточків України.

Всередині конструкція буде оздоблена візерунками і текстами молитв, якими прикрашали старовинні синагоги Західної України, і які були знищені нацистами під час Другої світової війни. Стеля розписана великою кількістю символів аналогічно інтер’єру синагог України XVII та XVIII століть. [3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Центр Голокосту "Бабин Яр" представив художню концепцію Меморіалу. www.unian.ua (укр.). Процитовано 24 березня 2021.
  2. а б в Меморіальний центр «Бабин Яр» відкриє меморіальну синагогу в Бабиному Яру у квітні. babynyar.org (Українська) . Babyn Yar. 28.01.2021. Процитовано 24 березня 2021.
  3. а б в Творча концепція. Підхід та Метод — Синагога в Бабиному Яру. http://cc-ua.babynyar.org. Процитовано 24 березня 2021.
  4. Manuel Herz, Assistant Professor of Architectural, Urban, and Territorial Design — Critical Urbanisms, University of Basel. criticalurbanisms.philhist.unibas.ch. Процитовано 24 березня 2021.
  5. Jewish Community Center Mainz / Manuel Herz Architects. ArchDaily (амер.). 11 травня 2011. Процитовано 24 березня 2021.
  6. а б У Бабиному Яру наступного року зведуть меморіальну синагогу. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 28 березня 2021.
  7. У Бабиному Яру побудують унікальну синагогу: названа дата відкриття. kyivlive.com.ua (укр.). Процитовано 28 березня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]