Криленко Володимир Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Криленко
Народився 2 липня 1966(1966-07-02) (57 років)
м. Бобринець
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Миколаїв
Діяльність служба в СБУ (1992—2014), викладач у ВНЗ (з 1996), член міськради (2015—2017) та перший заступник міського голови м. Миколаїв (2017—2020)
Alma mater НУК ім. адмірала Макарова
Науковий ступінь доктор економічних наук
Вчене звання професор
Посада проректор НУК імені адмірала Макарова (з 2021)
Військове звання генерал-майор
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Володи́мир Іго́рович Криле́нко (нар. 2 липня 1966, м. Бобринець, Кіровоградська область) — український економіст (доктор економічних наук, професор), перший заступник міського голови м. Миколаєва (2017—2020), генерал-майор СБУ, керівник обласних управлінь СБУ у 2011—2014 роках (Черкаська, Львівська, Миколаївська області). Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2018).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у м. Бобринець Кіровоградської області, у родині вчителів. У 7 років переїхав з батьками до м. Миколаїв, де навчався у ЗОШ № 45 і № 50. Останню 1983 року закінчив із золотою медаллю[1][2].

Навчання[ред. | ред. код]

1989 року у Миколаївському кораблебудівельному інституті імені адмірала Макарова з відзнакою здобув кваліфікацію інженер-механіка за спеціальністю «Холодильні та компресорні машини та установки».

1992 року закінчив навчання в Інституті підготовки кадрів СНБУ з кваліфікацією офіцера з вищою спеціальною освітою. 1998 року закінчив Одеський національний університет імені Мечникова за спеціальністю «Облік і аудит» (кваліфікація економіст-бухгалтер)[1][3].

2000 року отримав науковий ступінь кандидата економічних наук[1] за результатами захисту дисертації «Організаційно-економічний механізм взаємодії сільськогосподарських підприємств з фінансовими установами (на прикладі Миколаївської області)» (спеціальність «Економіка сільського господарства і АПК»).

2014 року отримав науковий ступінь доктора економічних наук за результатами захисту дисертації «Регуляторна політика держави у сфері забезпечення економічної безпеки аграрного сектору» (спеціальність «Економіка та управління національним господарством»)[4][5].

Кар'єра[ред. | ред. код]

У вересні 1990 року розпочав службу в органах державної безпеки на посаді оперуповноваженого. Займав різні посади в управліннях СБУ Миколаївської, Одеської, Черкаської, Львівської областей і м. Київ[6][7].

З 1996 року викладав економічні дисципліни (фінанси, основи банківської справи, основи менеджменту тощо) у Миколаївському кораблебудівному інституті (МКІ) та інших закладах вищої освіти[8].

2001 року став доцентом кафедри фінансів економічного факультету (МКІ, з 2004 року — НУК імені адмірала Макарова)[7].

У серпні 2011 року Володимира Криленка було призначено керівником управління СБУ Черкаської області. Попередньо він займав посаду заступника керівника Київського регіонального управління СБУ[9][10].

2012 року було присвоєно військове звання генерал-майора[11].

5 лютого 2014 року Володимира Криленка було переведено до Львова на посаду начальника обласного управління СБУ[12]. 20 лютого він з усіма силовиками Львівщини колективною заявою підтримали виключно мирний шлях врегулювання протистояння між протестувальниками та владою. 12 березня Володимира Криленка призначено начальником Миколаївського обласного управління СБУ[13].

2014 року обійняв посаду завідувача кафедри фінансів і кредиту у МНУ імені Василя Сухомлинського. Там же протягом 2016—2018 років працював першим проректором[1]. Також 2017 року було присвоєно вчене звання професора кафедри фінансів, банківської справи та страхування цього університету[3].

Протягом грудня 2017 — грудня 2020 років Володимир Криленко був першим заступником міського голови, відповідав за роботу в галузі освіти, охорони здоров'я, соціального захисту[14][15].

З квітня 2021 року Володимир Криленко перебуває на посаді проректора НУК імені адмірала Макарова[16].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У жовтні 2015 року за результатами чергових місцевих виборів Володимир Криленко став депутатом Миколаївської міської ради від округу № 1[17].

21 грудня 2017 року склав депутатські повноваження після призначення першим заступником міського голови міста Миколаєва. З цього дня до 24 грудня 2020 року також працював у складі виконавчого комітету міської ради[18][15].

3 квітня 2020 року Володимира Криленка було призначено керівником робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру, пов'язаної із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 на території міста Миколаєва[19][20].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Низка ЗМІ у різні роки відмічала Володимира Криленка серед найпомітніших фігур регіонів. Так, 2013 року його назвали серед 50 найвпливовіших осіб Черкаської області (№ 8, за версією ГО «Кропива»)[13].

Миколаївське видання «Новости N» кілька разів розміщувала Володимира Криленка у своєму рейтингу «ТОП-100 найбільш впливових людей Миколаївщини»: 2015 (№ 35)[21], 2016 (№ 37)[22], 2017 (№ 22)[23], 2018 (№ 26)[24], 2019 (№ 16)[25], 2020 (№ 27)[26].

Серед державних і відомчих нагород, Володимир Криленко має:

  • Почесна відзнака Одеського міського голови «Подяка» (2008)[27]
  • Почесна відзнака Миколаївського міського голови «За заслуги перед містом Миколаїв» (2016)[28]
  • Орден «За заслуги» III ступеня (2018)[29]

Наукові публікації[ред. | ред. код]

Володимир Криленко — автор понад 90 наукових та навчально-методичних публікацій[30][31], зокрема за його участі підготовлено навчальні посібники, монографії, методичні рекомендації.

Посібники[ред. | ред. код]

  • Фінансова діяльність суб'єктів господарювання : навчально-методичний посібник / В. І. Криленко, Н. О. Корнєва ; Миколаїв. нац. ун-т ім. В. О. Сухомлинського. — Х., 2016. — 220 с. — ISBN 978-617-7474-19-6.
  • Управління інноваційно-інвестиційним розвитком підприємства: теорія і практика (1 частина) : навчальний посібник / Л. О. Кравченко, В. І. Кириленко, Л. В. Назарова, Н. В. Філіпчук та ін. — Миколаїв : Іліон, 2017. — 300 с.
  • Страховий менеджмент : опорний конспект / уклад.: Криленко В.І., Рудь І.Ю.. — Миколаїв : МНУ ім. В.О.Сухомлинського, 2020. — 127 с.

Монографії[ред. | ред. код]

  • Формування взаємовідносин сільськогосподарських підприємств з фінансовими установами в умовах України: організаційно-економічний аспект : монографія / Л. І. Федулова, В. І. Криленко. — Миколаїв : УДМТУ, 1999. — 141 с. — ISBN 5-87848-055-7.
  • Тіньова економіка та її вплив на економічну безпеку держави / В. І. Криленко ; за редакцією М.П. Денисенка, І.П. Мігус. — Розділ у колективній монографії: «Управління економічним розвитком держави та суб’єктів господарювання». — Черкаси : ТОВ «МАКЛАУТ», 2013. — С. 146–168. — 448 с.
  • Криленко В. І. Економічна безпека аграрного сектору: проблеми регулювання та забезпечення : монографія. — Миколаїв : В. П. Шамрай, 2014. — 467 с. — ISBN 978-966-97327-3-6.
  • Перспективи розвитку та функціонування фінансово-кредитних інститутів в Україні : монографія / В. І. Криленко, Н. В. Данік, Н. О. Корнєва, І. Ю. Рудь та ін. — Миколаїв : Іліон, 2015. — 200 с.
  • Парадигма та емпірика фінансів в контексті світових та регіональних економічних викликів : монографія / В. І. Криленко, Н. А. Ясинська, Л. С. Кравчук, С. М. Січко, А. В. Колеватова ; за заг. ред. Н. А. Ясинської, С. М. Січко. — Миколаїв : МНУ імені В. О. Сухомлинського, 2017. — 284 с. — ISBN 978-617-7577-08-8.

Художня література[ред. | ред. код]

  • Крыленко, В. И. «Сухой лист» Лобановского : [рос.] : сборник произведений / худож. Т. А. Кручинина. — Николаев : Илион, 2020. — 136 с.
  • Крыленко, В. И. От Йомы к Роме : [рос.] : книга для семейного чтения / В. И. Крыленко, С. В. Крыленко ; худож. Т. А. Кручинина ; рис. Р. Крыленко. — Х. : ФЛП Мезина, 2017. — 88 с. — (Семейный бестселлер).
  • Крыленко, В. И. От Ромы к Роману : [рос.] : книга для семейного чтения / В. И. Крыленко, С. В. Крыленко ; худож. Т. А. Кручинина. — Николаев : Илион, 2021. — 108 с. — (Семейный бестселлер ; ч. 2).

Посилання на джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Володимир Криленко / З кн.: «Державні нагороди України Кавалери та лауреати» : Довідково-енциклопедичне видання / Уклад.: Болгов В.В., Болгов І.В.. — К. : Інститут біографічних досліджень., 2018. — Т. VII. — С. 169.
  2. ↑ Лица власти: Владимир Крыленко : [рос.] / Игорь Данилов // ВсеВести.com. — 2018. — 28 августа. — Дата звернення: 23.02.2022.
  3. ↑ а б «Про розгляд інформаційного запиту Крєвського Мирона» від 14.12.2018 / Виконавчий комітет Миколаївської міської ради // «Доступ до правди». — Дата звернення: 23.02.2022.
  4. ↑ Криленко Володимир Ігорович // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. — Дата звернення: 23.02.2022.
  5. ↑ Наказ ВАКУ «Механізм трансформації та співвідношення спеціальностей з економічних наук» №503 від 24.10.2006 // ІАС Консультант. — Дата звернення: 23.02.2022.
  6. ↑ Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова : [рос.] : историческое издание / пред. редкол. С. Рыжков ; ред. С. Столбюк. — К. : ООО «Издательский центр «Логос Украина», 2015. — С. 283. — 320 с.
  7. ↑ а б Крыленко Владимир Игоревич : [рос.] // Голос UA. — 2014. — 1 августа. — Дата звернення: 23.02.2022.
  8. ↑ Экс-глава николаевского УСБУ Крыленко: «В Службу прийти по своему желанию нельзя» : [рос.] / Катерина Вовченко // Преступности.НЕТ. — 2015. — 16 декабря. — Дата звернення: 23.02.2022.
  9. ↑ Указ Президента України № 805/2011 від 5 серпня 2011 року «Про призначення В. Криленка начальником Управління Служби безпеки України в Черкаській області» // Сайт Верховної Ради України. — 2011. — 5 серпня. — Дата звернення: 23.02.2022.
  10. ↑ У Черкаське Управління Служби безпеки України призначено нового начальника // ВсеВести.com. — 2011. — 10 серпня. — Дата звернення: 23.02.2022.
  11. ↑ Указ Президента України № 507/2012 від 24 серпня 2012 року «Про присвоєння військових звань» // Сайт Верховної Ради України. — 2012. — 24 серпня. — Дата звернення: 23.02.2022.
  12. ↑ Указ Президента України № 66/2014 від 5 лютого 2014 року «Про призначення В. Криленка начальником Управління Служби безпеки України у Львівській області» // Сайт Верховної Ради України. — 2014. — 5 лютого. — Дата звернення: 23.02.2022.
  13. ↑ а б Турчинов назначил нового руководителя СБУ в Николаевской области : [рос.] : [арх. 09.08.2019] // НикВести. — 2014. — 12 марта. — Дата звернення: 23.02.2022.
  14. ↑ Депутаты утвердили новых вице-мэров Николаева и внесли изменения в состав исполкома : [рос.] : [арх. 23.08.2021] // Преступности.НЕТ. — 2017. — 21 декабря. — Дата звернення: 23.02.2022.
  15. ↑ а б Див. відсутність у виконкому 2020 року: Депутаты утвердили состав исполкома Николаевского горсовета : [рос.] : [арх. 25.01.2021] // НикВести. — 2020. — 24 декабря. — Дата звернення: 23.02.2022.
  16. ↑ Бывший первый вице-мэр Владимир Крыленко стал проректором НУК : [рос.] / Николай Федоров // Новости-Н. — 2021. — 13 апреля. — Дата звернення: 23.02.2022.
  17. ↑ Миколаївська область, Миколаївська міська рада — Чергові місцеві вибори 25.10.2015 : [арх. 14.12.2021] // ЦВК. — Дата звернення: 23.02.2022.
  18. ↑ Миколаївщина: особливості припинення повноважень депутатів обласної та міської ради : [арх. 24.11.2020] / Дмитро Баштовий // ОПОРА. — 2020. — 2 травня. — Дата звернення: 23.02.2022.
  19. ↑ Розпорядження міського голови «Про призначення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації» №91 від 3 квітня 2020 // Миколаївська міська рада. — 2020. — 3 квітня. — Дата звернення: 23.02.2022.
  20. ↑ Руководить ликвидацией последствий от коронавируса в Николаеве будет Владимир Крыленко : [рос.] : [арх. 25.01.2021] // Николаевские новости. — 2020. — 7 апреля. — Дата звернення: 23.02.2022.
  21. ↑ 100 влиятельных николаевцев-2015. Рейтинг : [рос.] : [арх. 21.08.2017] // Новости-Н. — 2015. — 29 декабря. — Дата звернення: 23.02.2022.
  22. ↑ Сто влиятельных николаевцев 2016 : [рос.] / Николай Федоров // Новости-Н. — 2016. — 29 декабря. — Дата звернення: 23.02.2022.
  23. ↑ 100 влиятельных николаевцев-2017 : [рос.] // Новости-Н. — 2017. — 27 декабря. — Дата звернення: 23.02.2022.
  24. ↑ 100 влиятельных николаевцев-2018 : [рос.] // Новости-Н. — 2018. — 27 декабря. — Дата звернення: 23.02.2022.
  25. ↑ 100 влиятельных николаевцев 2019 : [рос.] : [арх. 15.04.2021] // Новости-Н. — 2019. — 26 декабря. — Дата звернення: 23.02.2022.
  26. ↑ 100 влиятельных николаевцев 2020 : [рос.] : [арх. 28.02.2021] // Новости-Н. — 2020. — 30 декабря. — Дата звернення: 23.02.2022.
  27. ↑ Распоряжения городского головы «О награждении ко Дню Независимости Украины» №995-01р от 20.08.2008 : [рос.] // Одеська міська рада. — 2008. — 23 августа. — Дата звернення: 23.02.2022.
  28. ↑ Миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич вручив Почесну відзнаку «За заслуги перед містом Миколаїв» депутату міської ради Володимиру Криленку // Миколаївська міська рада. — 2016. — 1 липня. — Дата звернення: 23.02.2022.
  29. ↑ Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 27-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року» №404/2018 від 1 грудня 2018 : [арх. 01.02.2022] // Сайт Президента України. — 2018. — 1 грудня. — Дата звернення: 23.02.2022.
  30. ↑ Криленко Володимир Ігорович // НУК ім. адм. Макарова. — Дата звернення: 23.02.2022.
  31. ↑ Криленко Володимир Ігорович, Krylenko V. I. // Google Академія‬. — Дата звернення: 23.02.2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Криленко_Володимир_Ігорович&oldid=41505167