Користувач:Kosmoger/Стенлі Мейер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Стенлі Аллен Мейер (24 серпня 1940 - 21 березня 1998), американський винахідник. Відомий як конструктор, який працював над вдосконаленням процессу розкладання води на кисень і водень (добування гримучого газу). Вже принаймні з 1980 р. Мейер запевняв, що побудував баггі, що їздить на воді замість бензину [1], хоча давав суперечливі пояснення щодо режиму його роботи. В деяких випадках він стверджував, що замінив свічки запалювання «водними інжекторами», в інших — що використовує «паливний елемент», в якому за рахунок електричного резонансу(англ.) утворювався гримучий газ, що спалювався потім у звичайному двигуні внутрішнього згоряння для отримання чистої енергії. Ствердження Мейера не отримали незалежного підтвердження, і суд штату Огайо визнав його винним у «зухвалому шахрайстві»[2]

Біографія

[ред. | ред. код]

Стенлі Мейер (Stanley Allen Meyer) народився 24 серпня 1940 року і був одним з двох хлопчиків-близнюків. Його брат-близнюк Стівен Мейєр. Мейер народився і жив в Іст-Сайді Колумбія до переїзду в Грандвью-Хайтс, де він закінчив середню школу. Він навчався в університеті штату Огайо і поступив на військову службу. «Ми завжди щось будували», - згадував Стівен Мейєр про свою молодість. «Ми вийшли і створили наші іграшки». Він також був ексцентричним. Його улюблена фраза була «Слава Господу і роздайте боєприпаси», розповідали друзі.[3].

Водяний паливний елемент

[ред. | ред. код]

За словами Мейера, автомобіль, що використовує цей пристрій, міг використовувати для переміщення лише воду, а не бензин [4]. Імовірно, пристрій розділяв воду на кисень і водень. Причому ефект досягався намаганням створення якнайбільшої поляризації води а не електролізу. При цьому використовувалось набагато менше енергії, ніж при звичайному електролізі. Головним бажанням було досягти найкращих умов для розривання молекули води. Розділення молекул води високою напругою а не високим струмом. Принципом чому це працює вказується підведення вискої напруги, імпульсної форми, на частоті резонансу з водою яку треба розкласти. Ідеальний підбір всіх умов і являє складність пристрою [5]. Мейер провів демонстрацію перед професором Майклом Лотоном, деканом інженерного факультету Мері-Коледжу в Лондоні, адміралом сером Ентоні Гриффином, колишнім контролером ВМС Великобританії, і доктором Кітом Хиндли, хіміком-дослідником з Великобританії. Всі вони погодилися з тим, що комірка Мейера, розроблена в будинку винахідника в Гроув-Сіті, штат Огайо, виробляла набагато більше суміші водню і кисню, ніж можна було очікувати при простому електролізі[6]. Потім в добутий гримучий газ додатково добавлялося повітря ззовні і частково зворотня пара з виходу двигуна. Кількість цих домішок регулювалась і вводилась для зменшення детонації і підстройки під звичайний режим роботи двигуна, щоб він працював як на бензині. Згодом наукове співтовариство сприйняло оголошення Мейєрса з застереженнями, тому що якби пристрій працював як зазначено Мейєром, це порушило б перший і другий закони термодинаміки[7]. У 1996 році суд Огайо визнав винахід Мейєра обманом.[2]

Пізніше інший винахідник зареєстрував патент.[8]

Термін «паливний елемент»

[ред. | ред. код]

Мейєр використовує терміни "паливний елемент" або "водяний паливний елемент" для позначення частини свого пристрою, де струм проходить через воду для виробництва водню та кисню. Він використовує ці терміни на відміну від тих, що використовуються в науці або техніці, де ці типи пристроїв називаються "електролітичними елементами". Енциклопедія Колумбійського університету визначає "паливний елемент" як середовище, в якому "хімічна енергія від окислення паливного газу перетворюється безпосередньо в електричну енергію в безперервному процесі", а електроліз - це "проходження електричного струму через провідниковий" або фізіологічний розчин ». Паливний елемент Стенлі, якщо розібратися з його патентами і схемами, споживав електрику.[9].

Висвітлення в ЗМІ

[ред. | ред. код]

У випуску новин в штаті Огайо на WSYX, Мейер представив автомобіль - баггі, який, за його словами, працював на паливному елементі з водяним двигуном. Він підрахував, що для покриття відстані між Лос-Анджелесом та Нью-Йорком знадобиться лише 83 літри води .[10] Крім того, Мейєр стверджував, що замінив свічки запалювання на "інжектори", які вводили суміш водню з киснем у двигун. Воду піддавали електричному резонансу, який роз'єднував її на основний атомний склад. Водяний паливний елемент розщеплює воду на водень і кисень, які потім спалюються назад у водяну пару у звичайному двигуні внутрішнього згоряння для виробництва чистої енергії.[11].

Філіп Болл, редактор журналу Nature, який стежив за демонстрацією, сказав: "Нелегко сказати, як працює автомобіль Майера, за винятком того, що він включає паливний елемент, який відокремлює елементи від води ... Хрестоносці проти псевдонауки можуть скаржитися і захоплюватися всім, чого вони хочуть, але врешті-решт вони можуть майже прийняти, що міф про воду як паливо ніколи не зникне ».[7]

На сьогодні в науковій літературі не опубліковано жодних рецензованих досліджень пристроїв Мейєра. У статті в журналі Nature було описано твердження Мейєра як ще один міф " вода як паливо ".[7]

Позови

[ред. | ред. код]

У 1996 році на Майера подали в суд два інвестори, яким він продав свою ідею як виробляти паливо з води. Його автомобіль мав оглянути експерт-свідок Майкл Лаутон, професор електротехніки Лондонського університету королеви Мері та член Королівської інженерної академії. Однак Мейєр зробив те, що професор Лафтон назвав "невдалим виправданням" у дні оцінювання, і не дозволив продовжити тестування[12]. Його "водяний паливний елемент" досліджували три експерти, найняті Судом, які дійшли висновку, що "в пристрої не було нічого революційного і що в ньому використовувався лише звичайний процес електролізу". Суд визнав, що Мейєр скоїв "грубе та кричуще шахрайство", визнав його винним у шахрайстві та засудив повернути інвесторам 25 000 доларів США.[13].

Смерть Мейера

[ред. | ред. код]

Стенлі Мейєр раптово помер 20 березня 1998 року під час вечері в ресторані. Його брат стверджував, що під час зустрічі з двома бельгійськими інвесторами в ресторані Мейєр раптово вибіг на вулицю, сказавши: "Вони отруїли мене". Після розслідування поліція Гроув-Сіті звернулася зі звітом коронера округу Франклін, в якому було визначено, що Мейєр, у якого був високий кров'яний тиск, помер від аневризми мозку[14] . З тих пір з'явилося кілька теорій, які стверджують, що він був цілеспрямовано отруєний і що і нафтові компанії, і уряд США були причетні до придушення його винаходу.[15]

Поточний стан водяного паливного елемента

[ред. | ред. код]

Термін дії патентів Мейера закінчився. Тепер його винаходи знаходяться у суспільному надбанні, доступними для використання кожному без обмежень та роялті.[16] Жоден виробник двигунів або транспортних засобів не включив роботи Мейєра.[17][18] Деякі ентузіасти переводять його роботи[19][20] і пробують самі повторити комірку Мейера, але без особливого успіху[21].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «The Car that Ran on Water», Columbus Dispatch, July 8, 2007
  2. а б Edwards, Tony (December 1, 1996). «End of road for car that ran on Water». The Sunday Times (Times Newspapers Limited). p. Features 12. Retrieved May 16, 2007.
  3. «Стенли Мейер»
  4. Стенли Мейер. Технология водяной топливной ячейки
  5. «Вода вместо бензина»
  6. «Стенли Мейер»
  7. а б в [ https://www.nature.com/news/2007/070914/full/news070910-13.html]
  8. [1]
  9. [https://www.peoples.ru/technics/designer/stanley_meyer/ Ячейка Мейера: Миф о воде как о топливе
  10. Robinson, Ralph (Reporter), Tom Ryan (News caster) and Gail Hogan (News caster) "Unknown Episode [Videorecording (Broadcast)]" Action 6 News. Unknown Network. Station call sign: WSYX. Filmed in Groveport. Length: 1 Minute 45 seconds. Republished by Annaheim, Kurt W. "Media Page - See, Hear and Discover Free Electricity." File name: stan_meyers_bb.wmv Архівовано червень 25, 2008 на сайті Wayback Machine.. Last updated 7 May 2008 Архівовано лютий 14, 2009 на сайті Wayback Machine.. Befreetech.Com. Accessed 23 June 2008.
  11. «Стенли Мейер. Технология водяной топливной ячейки»
  12. [https://www.peoples.ru/technics/designer/stanley_meyer/ Ячейка Мейера: Миф о воде как о топливе
  13. [https://www.peoples.ru/technics/designer/stanley_meyer/ Ячейка Мейера: Миф о воде как о топливе
  14. [https://www.carthrottle.com/post/bqj4x9l/
  15. [https://www.waterpoweredcar.com/stanmeyer.html
  16. [2]
  17. [3]
  18. [4]
  19. [https://drive.google.com/file/d/1fDF4xsdi_QF5pIVQQEF3cmmqd7ilc_O4/view Стенли Мейер. Рождение Новой Технологии. 1 глава. (русский перевод от Alex Lab) Принципы и расчетные формулы схемы.
  20. [https://drive.google.com/file/d/0B8Lh7Q_dJOMGZzhTSzZxSHY0YUk/view?resourcekey=0-0mMEq9-uADfjxmvBd6N4TQ Патент US 4936961 (русский перевод от Alex Lab) Основной и самый понятый патент Водяной Топливной Ячейки
  21. [http://www.skoots.yolasite.com/24-03-other-mayer.php Электролизер Стэнли Мейера. Практические эксперименты.