Олена Гром

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Користувач:MelnykSerg/Олена Гром)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олена Гром
Народилася
Донецьк[1]
Країна  Україна
Місце проживання Буча
Діяльність фотографка
Знання мов українська
Сайт alenagrom.com

Олена Гром — українська фотографка. Переважною темою її робіт є наслідки російського вторгнення в Україну, переселенці, життя цивільних мешканців (зокрема, дітей) у безпосередній близькості до бойових дій, в окупації. Є лауреаткою українських і міжнародних конкурсів, її роботи демонструються на виставках у багатьох країнах світу.

Біографія і творчість[ред. | ред. код]

Олена Гром народилася у Донецьку. Там вийшла заміж, виховувала дітей та разом із чоловіком будувала дім. У Донецьку у 2014 році виходила на проукраїнські мітинги, у квітні виїхала з сім'єю з Донецька до Києва.[2].

Олена закінчила школу фотографії і за рік створила фотопроєкт «Гіпоксія. Аеропорт», який стосувався теми переселенців. У наступному проєкті «Середовище навчання»[3] зробила серію фото дітей, які мешкають на Донбасі, поблизу бойових дій (зокрема, у місті Мар'їнка). Тему життя людей на Донбасі Олена продовжила фотопроєктом «Утроба».[4] Ці фотографії були показані в багатьох країнах світу.

у 2017 році Олена разом із сім'єю переїхали до Бучі, звідки вимушені були переїхати до Ужгорода, через російський наступ 2022 року. Під час допомоги переселенцям разом з місцевими волонтерами творила новий фотопроєкт «Між кордонів», під час якого фотографувала на вокзалі людей, які бігли від війни.

Після деокупації Бучі Олена разом із родиною повернулися додому. Метою наступних робіт: «Різня у Бучі» та «Мистецтво жити в критичній зоні» було „задокументувати“ те, що відбувалось у цьому місті під час окупації. Олена була на ексгумаціях, у місцях тортур, в будинках, де жили російські солдати.[5] [6]

У 2023 фотопроєкт «Покоління», присвячений дітям війни з Харківської області, став одним з фіналістів конкурсу для фотографів-документалістів Української асоціації професіональних фотографів.[7] Серед героїв проєкту — діти з Харківщини, які пережили обстріли, окупацію, життя без світла і тепла, дехто втратив рідних. Своїми спогадами вони й діляться у проєкті.

За час повномасштабного вторгнення фотографиня зробила тисячі світлин про людей, воєнні злочини та події в Україні. Більшість з них були представлені на виставках в Америці та Європі. Також Олена створила короткометражний фільм під назвою «Урожай»[8].

У травні 2024 р. персональний сайт Олени Гром був внесений до російського реєстру забороненої інформації і заблокований у Росії, разом з сайтами двох інших українських документалістів[9].

Виставки і Нагороди[ред. | ред. код]

Є лауреаткою численних міжнародних конкурсів. Фіналістка LensCulture Portrait Awards UK, YICCA International Contest of Contemporary Art, Kaunas Photo Star Lithuania, Slovak Press Photo, The Tokyo International Foto Awards, Xposure International Photography Awards. [10][11].

Виставлялася в країнах Європи, в США, Японії, Колумбії.[12][13] [14]

Номінації і Нагороди [15][12]
Рік Конкурс Місце проведення Номінація Робота
2015 «Моя найкраща фотографія 2015»[16] Київ 2 місце «Літак»
2016 Photography Salon «Strom»[17] Ружомберок Срібло «Beach»
93th Scottish International Salon of Photography[18] Карлук Короткий список «Airplane», «Flight»
2017 PhotOn International Festival of Photojournalism[19] Мюнхен Короткий список «Beach»
Kolga Tbilisi Photo[20] Тбілісі Короткий список «Hypoxia»
2018 PhotogrVphy Grant[21] Короткий список «Hypoxia»
International Photography Awards USA[22] Почесна нагорода
Slovak Press Photo[23] Братислава Фіналістка «Womb»
LensCulture Portrait Awards[24] Амстердам Фіналістка «Children of the War»
Kaunas Photo Star[25] Каунас Фіналістка «Medium of Instruction»
International Photographer Of The Year[26] Срібло «Children of the war»
Tokyo International Foto Awards[27] Токіо Срібло «Womb»
YICCA International Contest of Contemporary Art[28] Венеція Фіналістка «Womb»
2020 COCA2020. Center on Contemporary Art[29] Італія Фіналістка «Golden»
Kolga Tbilisi Photo[30] Тбілісі Короткий список (категорія «Сonceptual») «Womb»
2022 Prix ​​de la Photographie[31] Париж Золото (категорія «Портрет») «Between borders»
International Photography Awards[32] 1 місце (категорія «Press, Contemporary issues») «The art of living in the critical zone»
Tokyo International Foto Awards[33][34] Токіо Золото (категорія «Political»); Срібло (категорія «Conflict»); Бронза (категорія «Children») «Between Borders», «The Art of Living In The Critical Zone»
Gomma Photography Grant[35] Фіналістка «It's a Mad Mad World»
London International Creative Competition[36] Лондон Фіналістка «Medium of instruction»
2023 LensCulture Portrait Awards[15] Амстердам Фіналістка «The art of living in the critical zone»
Photometria Awards[37] Греція 1 місце «Herbarium»
World Photo Annual by reFocus Awards[38] Бронза (категорія «Portrait») «Stolen Spring»
International women in photo award[39] Париж Фіналістка «Stolen Spring»
Head On Portrait Awards 2023 Сідней Короткий список
2024 Національна премія України імені Тараса Шевченка[40] Україна Фіналістка «Мистецтво жити у критичній зоні»
Xposure International Photography Awards[41][42] Об'єднані Арабські Емірати Головний приз «Stolen Spring»
Fine Art Photography Awards[43] 1 місце (Професійний фотограф року)
1 місце (Професійний портрет)		 «Stolen Spring»
LensCulture Portrait Awards[44] Амстердам Фіналістка «Stolen Spring»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ вебсайт — 1990.
  2. ↑ «Війна в об’єктиві»: Як фотографиня-переселенка розповідає світові про Україну. RFI. 13 червня 2023. Процитовано 7 лютого 2024.
  3. ↑ Засоби навчання Олени Гром. Untitled: Українська фотографія. 2 вересня 2021. Процитовано 8 лютого 2024.
  4. ↑ Утроба Олени Гром. Untitled: Українська фотографія. 2 листопада 2020. Процитовано 8 лютого 2024.
  5. ↑ The art of living in the critical zone. Жіття війни. Процитовано 8 лютого 2024.
  6. ↑ Ті, хто вижив: українці з Бучі та Ірпеня згадують жорстоку російську окупацію. Радіо Свобода. 28 липня 2022. Процитовано 8 лютого 2024.
  7. ↑ «Покоління»: фотографка Олена Гром висвітлює життя дітей у прифронтовій зоні на Харківщині. Mediaport. 21 грудня 2023. Процитовано 7 лютого 2024.
  8. ↑ Harvest на YouTube
  9. ↑ У Росії заблокували сайти трьох українських документалістів. Детектор медіа. 2 травня 2024. Процитовано 3 травня 2024.
  10. ↑ Олена Гром. UAPP. Процитовано 7 лютого 2024.
  11. ↑ Роботи українських фотографів відзначили на міжнародному фестивалі фотографії. Liga.NET. 4 липня 2023. Процитовано 8 лютого 2024.
  12. ↑ а б Олена Гром: персональний вебсайт. Процитовано 9 лютого 2024.
  13. ↑ Цикл робіт «Мистецтво жити у критичній зоні». Комітет з національної премії Україні імені Тараса Шевченка. Процитовано 8 лютого 2024.
  14. ↑ У Римі відкривається виставка «Contra Spem Spero. Історії з України». Photo days. Процитовано 8 лютого 2024.
  15. ↑ а б Alena Grom. Lens culture. Процитовано 9 лютого 2024.
  16. ↑ Буклет конкурсу «Моя найкраща фотографія 2015». Calameo. Процитовано 10 лютого 2024.
  17. ↑ Results. Foto Strom 2016. Процитовано 10 лютого 2024.
  18. ↑ Scottish Salon. Scottish Photographic Federation. Процитовано 11 лютого 2024.
  19. ↑ PhotOn International Festival of Photojournalism. Олена Гром: персональний вебсайт. Процитовано 11 лютого 2024.
  20. ↑ Hypoxia. Kolga Tbilisi Photo. Процитовано 11 лютого 2024.
  21. ↑ Photojournalism - NOMINEE: Alena Grom. International Photography Grant. Процитовано 10 лютого 2024.
  22. ↑ Womb. International Photo Awards. Процитовано 10 лютого 2024.
  23. ↑ NOMINEES OF SLOVAK PRESS PHOTO 2018. SLOVAK PRESS PHOTO. Процитовано 10 лютого 2024.
  24. ↑ Alena Grom. LensCulture Portrait Awards. Процитовано 10 лютого 2024.
  25. ↑ KAUNAS PHOTO festival opens KAUNAS PHOTO STAR 2018 exhibition. Echo Gone Wrong. Процитовано 11 лютого 2024.
  26. ↑ Winners gallery. International Photographer Of The Year. Процитовано 11 лютого 2024.
  27. ↑ Womb. Tokyo Foto Awards. Процитовано 10 лютого 2024.
  28. ↑ SELECTED ARTISTS. YICCA International Contest of Contemporary Art. Процитовано 10 лютого 2024.
  29. ↑ Alena Grom. COCA Project. Процитовано 10 лютого 2024.
  30. ↑ Womb. Colga Tbilisi photo. Процитовано 11 лютого 2024.
  31. ↑ 2022 Prix de la Photographie Winners. PX3. Процитовано 11 лютого 2024.
  32. ↑ The art of living in the critical zone. International Photography Awards. Процитовано 11 лютого 2024.
  33. ↑ The Art of Living In The Critical Zone. Tokyo Foto Awards. Процитовано 11 лютого 2024.
  34. ↑ Between Borders. Tokyo Foto Awards. Процитовано 11 лютого 2024.
  35. ↑ It's a mad mad world. Gomma Grant. Процитовано 11 лютого 2024.
  36. ↑ Medium of instruction. London International Creative Competition. Процитовано 11 лютого 2024.
  37. ↑ Олена Гром: персональний вебсайт. Процитовано 11 лютого 2024.
  38. ↑ Stolen Spring. reFocus Awards. Процитовано 11 лютого 2024.
  39. ↑ Alena Grom. International Women in Photo Association. Процитовано 11 лютого 2024.
  40. ↑ Названі учасники третього туру Шевченківської премії-2024. Zaxid.net. Процитовано 9 березня 2024.
  41. ↑ Sultan bin Ahmed Al Qasimi honours winners of Xposure International Photography Awards 2024. WAM - Emirates News Agency. Процитовано 4 березня 2024.
  42. ↑ Українка отримала головну нагороду на міжнародному фестивалі фотографії в ОАЕ. Укрінформ. Процитовано 9 березня 2024.
  43. ↑ «Вкрадена весна — вкрадене життя». Українська фотографка отримала міжнародну премію Fine Art Photography Awards 2024. NV. Процитовано 14 квітня 2024.
  44. ↑ Alena Grom. LensCulture Portrait Awards. Процитовано 3 травня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Alena Grom, International Women in Photo Association, процитовано 9 лютого 2024
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олена_Гром&oldid=42441587