Користувач:Mohylianka u wiki/Курінний Олексій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Вікторович Курінний
Народився22 травня 1986(1986-05-22) (38 років)
СРСР Артемівськ (Донецька область), УРСР
Національністьукраїнець
Місце проживанняУкраїна Київ
Діяльністьюрист, науковець, політолог, журналіст, поет і перекладач
ПосадаЗаступник Голови Оболонської районної організації з питань політичної освіти
ПартіяВО «Свобода»
КонфесіяПравослав'я, Українська православна церква Київського патріархату
Сайтfacebook.com/OleksiyKurinniy

Олексій Вікторович Курінний (нар. 22 травня 1986 року; Артемівськ, Донецьк, Україна) — український юрист, політолог, науковець, громадський діяч, поет і перекладач.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 22 травня 1986 року в місті Артемівськ Донецької області. Батько: Курінний Віктор Олексійович, Мати: Петрова Ірина Петрівна, росіянка, народилась 14.07.1953 у м. Києві.

Молодість і навчання

[ред. | ред. код]

Перші сім років життя провів на Донбасі, переїхав до Києва у 1993 р. задля отримання змоги навчатись в україномовній школі. У період із 1993 по 1996 рр. навчався у середній загальноосвітній школі м. Києва, надалі ж, протягом 1996 – 2003 років, продовжив навчання у гімназії. У 2003 році був нагороджений медаллю «За високі досягнення у навчанні» («золотою») та отримав атестат про повну загальну середню освіту із відзнакою. Того ж року вступив на Факультет правничих наук (ФПвН) Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), де здобував вищу освіту за спеціальністю «правознавство» впродовж 2003-2009 років. В процесі навчання отримав освітньо-кваліфікаційні рівні бакалавра (2007 р.), спеціаліста (2008 р.) та магістра (2009 р.) права (дипломи із відзнакою). Із червня 2009 р. став здобувачем кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук ФПвН НаУКМА.

Просвіта

[ред. | ред. код]

наприкінці червня 2013 р.ж обрани затсупником голови київскої організації

Політолог, політичний експерт

[ред. | ред. код]

1 червня 2012 р. відбулась прес-конференція Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка на тему сучасної державної мовної політики, зокрема – прийняття мовного законопроекту Ківалова-Колесніченка. В обговоренні питання взяли участь: голова Київського міського об’єднання «Просвіта» Іван Ющук, політолог Олексій Курінний, професор Києво-Могилянської академії Лариса Масенко, директор Інституту літератури НАН України Микола Жулинський.

«З 1989 року українське законодавство в мовній сфері та у сфері офіційного застосування мови розвивалось гармонійно. Даний законопроект, як і попередній 2010 року (мовний законопроект Єфремова-Симоненка – ред.) ламає нам все. Його положення не відповідають рішенню Конституційного суду і при цьому, насправді, позбавляють права вибору меншин, яке їм було надане Конституцією», - заявив Олексій Курінний. Відповідно до змісту мовного законопроекту Ківалова-Колесніченка, застосування «регіональної мови» є обов’язковим на території, де представники меншини складають 10 відсотків і більше чисельності її населення. За порушення цього пункту – кримінальна відповідальність. Ці нововведення продукуються в той час, як Конституцією взагалі не передбачені такі поняття і терміни, як "регіональна мова або мова меншини", "мовна група", "мовна меншина", "регіональна мовна група", "мовне самовизначення", "носії регіональної мови". Як зазначає Олексій Курінний, законопроект неправомірний не тільки на рівні цінностей, а й з точки зору застосування термінології. [1]


22 лютого 2013 р. Президент України зазначив, що контракт, існуючий нині між НАК Нафтогаз і «Газпромом», є несправедливим, оскільки він змушує Україну платити за газ більше, ніж платять європейські країни. Чим обумовлена ця заява Президента, «Голос столиці» обговорив із політологом Олексієм Курінним. На запитання «Голосу столиці», чи розрахована заява Президента більше на «Газпром» чи український народ, політолог відповів: «Дійсно, ця заява повністю розрахована на внутрішнього українського споживача, і вона значною мірою є безвідповідальною». Олексій Курінний нагадав, що «такі питання вирішуються кулуарно і в двосторонніх переговорах».

І хоча, за словами політолога, цитату про те, що Україна не буде платити Росії «газові» штрафні санкції, могли чути всі, у цій ситуації з боку Президента оптимальнішим було б «пояснити причини, чому, для того, щоб це зрозуміли і українська громадськість, і світова спільнота». Зараз, на думку експерта, це «виглядає як безвідповідальний і популістський крок». Олексій Курінний додав: «Це схоже на заяву Азарова деякий час назад, коли він у відповідь на запитання, чи виставить Росія штрафні санкції, відповів - нехай виставляє, я думаю, що не виставить».

На думку експерта, сьогодні складно сказати, які наслідки матиме заява Президента України. Але очевидно, що «керівництво держави буде шукати шляхи виходу і, відповідно, продовжувати торги». Із іншого боку, російська держава не зацікавлена в дестабілізації політичної обстановки і в подальшому падінні рейтингу нинішньої влади. «Іншої гідної кандидатури і формуванню парламенту, і, можливо, на президентський пост, у них все одно немає». Тому, на думку експерта, можливі певні зовнішньополітичні поступки, при цьому домовленості так чи інакше має бути досягнуто.

Курінний сказав, що газова війна існує, і базується вона як на політичній, так і на правовій невизначеності. «Якщо згадати угоду від 27 квітня 2010 року між Україною і Російською Федерацією, то в цій угоді відсутні питання з приводу даних штрафних санкцій, вони не закріплені нормативно, мова йде тільки про положеннях контракту, яких ніхто не бачив», - підкреслив експерт. Відповідно, це створює певне поле для маніпуляцій.

Курінний також зазначив, що неформальна домовленість з газових питань між Україною і Росією існувала, але російська сторона неформальних, невідомих широкій громадськості угод не дотрималася. «Так що, дійсно, війна може бути, і вона вже, фактично, є», - вважає Курінний.

На запитання «Голосу столиці», чи можна зараз робити певні прогнози щодо перемоги у цій суперечці, експерт відповів: шансів небагато, і все залежить від того, що вважати перемогою. «Якщо мова йде про збереження хоч якихось ілюзій щодо стабільності нашої політичної системи і суспільно-політичного ладу, то її забезпечать, але, безумовно, певні поступки будуть, - переконаний Олександр Курінний. - Невідомо тільки, в якому вони будуть обсязі, чи дійсно форсуватиметься питання вступу до Митного союзу. Відповідно, чи обмежаться їхні геополітичні ініціативи тільки посиленням непрямого впливу на Україну, на її гуманітарну сферу, про це також не варто забувати». Експерт зазначив, що, незважаючи на всі формальні заяви про незалежність корпорації і влади Росії, економічні питання перебувають у прямому взаємозв'язку з гуманітарними, і про це не варто забувати. [2]


24 травня 2013 р. в рамках міжнародної наукової конференції «Народні засади та образно-стильові системи спадщини Тараса Шевченка в контексті сучасних національно-культурних пріоритетів», що відбулася в ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України, о 12-й годині відбулося засідання круглого столу «Етнічність українців: історичний та регіональний виміри в контексті Шевченкового „Обніміться ж, брати мої. Молю Вас, благаю"!». У засіданні взяли участь відомі науковці, політики, громадські діячі, декілька депутатів Верховної Ради України.

«З науковців взяли слово доктор філологічних наук Б. Ажнюк, етнополітолог з Ужгорода М. Зан та викладач Києво-Могилянської академії, політолог О. Курінний
[3]


Поет і перекладач

[ред. | ред. код]

Олексій Курінний пише вірші українською, російською та англійською мовами. Перші проби пера - у 1996 р., у віці 10 років. Перші серйозні твори - з 2000-2001 р. переважно російськомовні. з 2005 р. все більше віршів українською. російськомовний переклад вірша Т.Г, Шевечнка "Заповіт" цитуєтьсмя й на азербайдзжанських форумах:

Ən çox sevdiyim şairlərdən biri Taras Şevçenko olub. Onun: «Yad baxışlardan uzaq, asan olur ağlamaq», «Eşq olsun atamız çara, eşq olsun itlərə və köpəklərə!» şeirləri illərlə başımda dolaşıb. Amma ən məşhur şeiri «Vəsiyyət» olub. Коль умру, похороните Меня на кургане – Там, где степи широкие, В милой мне Украйне, Чтобы ширь необозримых Полей, Днепр и кручи Было видно, было слышно Рёв реки могучей. [4]<

Примітки

[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]