Користувач:Nastia Hladii1

Девід Каас (англ. David Cass, 19 січня 1937 – 15 квітня 2008) був професором економіки в Пенсільванському університеті, переважно відомий своїм внеском у теорію загальної рівноваги. Найвідомішою його роботою є модель економічного зростання Рамсі-Касса-Купманса.

Біографія

Девід Каас народився 1937 року в місті Гонолулу на Гаваях. В 1958 році він отримав ступінь бакалавра з економіки в Університеті Орегону, пізніше він розпочав навчання в Школі права Гарвардського університету, оскільки він мав на меті стати юристом за сімейною традицією. Проте Каас ніколи не любив вивчати право, тому він залишив навчання через один рік, і пішов служити в армію, прослуживши там з1959 по 1960 рік. Після цього він поступив в Стенфордський університет на економічний факультет. Тут він познайомився з Карлом Шеллом, і після навчання вони почали працювати разом. Докторським радником Кааса був Хірофумі Узава, який також познайомив його з Тьяллінгом Купмансом, який на той час був професором Єльського університету. У 1965 році Каас отримав ступінь доктора філософії.

Після закінчення університету Каас почав працювати доцентом на економічному факультеті Єльського університету та науковим співробітником Комісії Коулза з досліджень економіки в Нью-Гейвені з 1965 по 1970 рік . Під час навчання в Єльському університеті він співпрацював з Менахемом Яарі та Джозефом Стігліцем і працював здебільшого над моделями поколінь, що перетинаються. У 1970 році він залишив Нью-Гейвен та повернувся до Університету Карнегі-Меллона в Піттсбурзі, де він був професором економіки до 1974 року. Під час перебування в Карнегі-Меллону він почав співпрацювати з Карлом Шеллом, який у той час був професором Пенсільванського університету, та з Фін Е. Кідландом, який згодом отримав Нобелівську премію з економіки. У 1974 році Каас відправився до Пенсільванського університету , де був професором економіки до своєї смерті. Девід Каас помер 2008 року у Філадельфії після тривалої хвороби.

Девід Каас був у шлюбі, а потім розлученим, також батьком двох дітей. Був стипендіатом Гуггенхайма 1970 року, обраний членом Економетричного товариства в1972 році, отримав ступінь почесного доктора Женевського університету в 1994 році, був почесним членом Американської економічної асоціації в 1999 році, та був обраним членом Американської економічної асоціації в Академії мистецтв і наук з 2003 року.

Дослідження

Каас зробив важливий внесок у чисту економічну теорію, особливо в області теорії загальної рівноваги. Він зробив великий внесок у теорію оптимального зростання, теорію сонячних плям і теорію неповних ринків. Мабуть, найбільш відоміша його стаття це: «Оптимальне зростання в агрегативній моделі накопичення капіталу», яка була частиною його дисертації. У цій статті він доводить необхідну та достатню умову ефективності в неокласичній моделі зростання, вперше представленою Френком Ремзі. Основна відмінність від стандартної моделі зростання Ремзі полягала в тому, що Каас розглядав випадок, коли споживання в майбутніх періодах дисконтується, таким чином неявно припускаючи, що споживачі віддають перевагу споживанню сьогодні, ніж споживанню завтра. Ця модифікована версія моделі росту Ремзі також відома як модель Ремзі-Касса-Купманса, названа на честь Френка Ремзі, Девіда Кааса та Тьялінга Купманса. Він також був відомий «критерієм Касса» для моделей поколінь, що перекриваються, і в неокласичній моделі зростання, а також своєю спільною роботою з Карлом Шеллом, про вплив зовнішньої невизначеності на економічну рівновагу, також відомою як концепція рівноваги сонячних плям або теорія сонячних плям. Разом з Джозефом Стігліцем він довів умови, за яких інвестор може досягти оптимального портфеля за умови обмеження можливості купити лише два взаємні фонди. Вони також показали, що загалом попит на гроші не може бути виведений з теорії портфеля. Каас також зробив великий внесок у теорію неповних ринків, теорію магістралі та теорію економіки з ринками, які неодноразово відкриваються з часом.

Особисте життя

Девід Каас відверто говорив про академічну та особисту свободу. У 1994 році він став учасником адміністративної суперечки з Пенсільванським Університетом щодо наслідків консенсусних відносин між викладачами та студентами. У цей час у нього були стосунки з тодішньою аспіранткою. Коли була прийнята політика університету щодо стосунків викладачів і студентів, Каасу було відмовлено в призначенні головою аспірантури Департаменту економіки через ці стосунки. Оскільки аспірантка, про яку йде мова, закінчила навчання раніше призначеного терміну, Касса поставили завідувачем кафедри, адміністрація була змушена визначити початкові заперечення спірними.

Премія Бет Хейс/Девід Касс

У 1994 році Девід Каас відіграв важливу роль у заснуванні премії Бет Хейс за наукові досягнення в Пенсільванському університеті. Премія була створена на честь і в пам'ять про доктора Хейса, одного з його колишніх аспірантів, яку він описує у своєму есе «Про жінок». У своїй початковій формі премія присуджувалася кожні два роки жінці в аспірантурі з економіки, яка зробила найважливіше та найоригінальніше дослідження за два роки. Пізніше нагороду було змінено за схваленням Касса, щоб включити право на участь студентів чоловічої статі. Після його смерті Університет перейменував нагороду на Премію Бет Хейс/Девіда Касса за досягнення в галузі економіки.