Користувач:Nikita6534/Never 7: The End of Infinity

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Never 7: The End of Infinity — це візуальна нова відеогра, розроблена та виданна компанією KID . Гра була випущена 23 березня 2000 року для PlayStation під назвою Infinity і з тих пір була випущена на багатьох платформах. Це перша гра у серії Infinity, за нею йдуть Ever 17, Remember 11, спін-офф 12Riven та перезавантаження серії Code_18 .

Історія розповідає про Макото Ішіхару, студента коледжу, який відвідує семінарський табір на острові разом із трьома студентами; Цей семінарській табір проходить на острові, на ньому він зусрічається з трьома іншими персонажами. Гра відбувається протягом тижня і складається з того, що гравець читає історію, та час від часу роблячи вибір, який впливає на напрямок сюжету; на шостий день один із персонажів помирає, і гра повертається в часі на початок, дозволяючи гравцеві використати знання з перших шести днів, щоб зробити новий вибір, та запобігти смерті.

Режисером гри став Такумі Наказава, спланував і написав Котаро Утікоші, композитор - Такеші Або . Учікосі додав елементи наукової фантастики, але не зміг їх активно використати, оскільки його начальство в KID вважало, що гра має зосередитися на милих жіночих персонажах, щоб мати хороші комерційні результати. Такеші Або створив музику на основі своїх перших вражень від прочитання сценарію гри, зосередившись на її «емоційному потоці». Через присутність в грі наукової фантастики та теоретичні теми він створив те, що він описує як «геометричну музику».

Видання RPGFan хвалило гру за її сюжет, масштаб і музику, тоді як Фаміцу вважав настрій гри нудним. Оскільки елементи наукової фантастики були гарно сприйняті публікою, пізніші ігри в серії поступово відійшли від теми знайомств і стали більше зосереджені на науковій фантастиці.

Геймплей

[ред. | ред. код]
A screenshot of the game, showing a conversation with a character from a first-person perspective; the character and background are represented as 2D artwork, and dialogue is displayed in a rainbow-patterned box on the bottom of the screen.
Геймплей, показ розмови між гравцем і Юкою в фанатському перекладі гри.

Never 7 — це візуальний роман [1], у якому гравець читає історію та своїм вибором обирає напрямок сюжету гри. У певні моменти гравець може зробити вибір, який впливає на напрямок розвитку сюжету; обрати куди пійти, що зробити у напруженій ситуації, а також тонкіші рішення, наприклад, дивитися дівчині в очі або брати її за руку. Гра представлена від першої особи з попередньо відрендереним фоном і двовимірними портретами персонажів, які супроводжують текст. Візуальні елементи складаються з нерухомих зображень, але персонажі часто змінюють свої вирази під час розмови.

Після того, як минуло шість днів історії гри, гра повертається в часі до початку, дозволяючи гравцеві зробити новий вибір на основі знань, які він отримав за перші шість днів, щоб запобігти смерті дівчину яку він обрав. Залежно від вибору, зробленого гравцем, гра або закінчується «поганим кінцем» на шостий день, або продовжується «хорошим кінцем» на сьомий день. Після завершення гри галерея зображень і музичний тест стають доступними в режимі Extras . Під час повторного відтворення частин гри гравець може використовувати функцію перемотування вперед, щоб перемотати текст, який він вже бачив. Гра також містить режим «Додати історію», у якому гравець може грати в нові сценарії, завантажені з веб-сайту розробника.

У версії гри Dreamcast вимірювач "блоку візуальної пам’яті" системи показує, як гравець справляється з жіночими персонажами: він показує три блоки, у яких є серця, якщо гравець справляється добре. У версії для PlayStation Portable гравець має доступ до глосарію, який пояснює різні ключові слова, що використовуються в грі. [2] У версії для Android протягом усієї гри гравець отримує бали, які можна використовувати для розблокування таких програм, як калькулятор, календар і міні-ігри. [3]

Конспект

[ред. | ред. код]

Обстановка та персонажі

[ред. | ред. код]

Never 7 відбудеться протягом тижня з 1 по 7 квітня 2019 року. Макото Ісіхара, персонаж гравця, є студентом коледжу та прогульником, який рідко відвідує свої заняття. У результаті він змушений відвідувати семінарський табір, який проводиться на віддаленому острові, щоб отримати дозвіл на перехід до наступного класу. Ще троє студентів у таборі: Юка Кавасіма, керівник групи; Харука Хігучі, старанна і тиха дівчина; і Окухіко Іїда, багатий плейбой, який є спадкоємцем Iida Financial Group. Макото також зустрічає трьох дівчат, які не мають відношення до семінарського табору: багату Сакі Асакуру; і сестри Курумі та Ізумі Моріно, які тимчасово керують кафе Lunabeach на острові. Семеро застрягли на острові на тиждень через тропічний циклон, який заважає човнам вийти, і стали друзями.

Сюжет гри

[ред. | ред. код]

Гра починається 1 квітня, коли Макото прокидається від кошмару у якому невідома дівчини, помирає з дзвіночком у руці. Протягом тижня він час від часу відчуває передчуття майбутнього, усі з якіх збуваються. Залежно від вибору гравця, Макото зближується з однією з дівчат, і 5 квітня історія розгалужується на різні маршрути, зосереджуючись на одній із них. У кожному маршруті дівчина, до якої був близький Макото, помирає 6 квітня з дзвіночком у руці. Після цього Макото виявляє, що він здійснив подорож у часі до 1 квітня, зберігаючи спогади про попередні шість днів. Дійшовши висновку, що він потрапив у нескінченну петлю, він клянеться зберегти дівчину живою та вирватися з петлі. Він робить це, відновлюючи свої стосунки з нею, маючи справу з емоційною проблемою, яка її турбує. 6 квітня дівчина потрапляє в ситуацію, схожу на ту, коли вона загинула в останній петлі, але Макото може врятувати її, зробивши правильні вибори.

Після завершення маршрутів Юки, Харуки, Сакі та Курумі гравець отримує доступ до кінцівки Ідзумі Cure, у якому Макото дізнається, що Ізумі та Окухіко обдурили його, щоб він подумав, що його передчуття правдиві. Макото конфликтує з Ідзумі, після чого вони з Ізумі падають зі скелі. Вони подорожують у часі, зберігаючи свої спогади про останні шість днів. Макото визнає, що він подорожував у часі, а Ізумі розповідає, що вона є професором, який керує семінарським табором, і що події минулого тижня були науковим експериментом; вона спробувала перевірити явище, відоме як синдром Cure, де, якщо кілька людей вірять в оману і ця ілюзія поширюється на інших, омана стає реальністю. Макото був піддослідним в експерименті, який мав залучити його в оману, що він може мати передчуття; несподівано у нього виявилися справжні передчуття.

Ідзумі припускає, що в перші шість днів Макото був обманутий нею та Окухіко, але замість того, щоб повірити в передчуття, він вірив, що він подорожував у часі. Коли Ізумі померла 6 квітня, і Макото захотіла подорожувати в часі, проявився синдром Кюре. Вона припускає, що хоча він думав, що подорожує назад у часі, він лише уявляв інше минуле, де події розгорталися по-іншому, як частину омани, і що він дарував собі часткові спогади у формі передчуттів у кожній петлі ; в останньому циклі він віддав би собі всі свої спогади, крім знання того, що він переживає оману. Вона каже, що як тільки Макото вдасться врятувати її, він вирветься з омани, і шість днів його омани стануть реальністю. Макото відмовляється їй вірити, стверджуючи, що все навколо нього є реальністю, але починає сумніватися протягом тижня. Залежно від вибору гравця маршрут розгалужується на два кінці. В одному випадку омани нібито змінюють реальність, але виявляється, що це ланцюг випадковостей. В іншому марення дійсно змінюють реальність, і Макото прокидається на дні скелі, на яку він впав у кінці останньої петлі, важко поранений від того, що захистив Ізумі під час падіння. Залишається неоднозначним щодо того, що є реальним, а що оманою, і чи Макото втік від реальності, чи все ще перебуває в пастці своєї омани. [[Категорія:Ігри для Windows]] [[Категорія:Візуальні новели]] [[Категорія:Відеоігри, розроблені в Японії]] [[Категорія:Відеоігри про часові петлі]] [[Категорія:Відеоігри про паранормальні явища]] [[Категорія:Однокористувацькі відеоігри]] [[Категорія:Ігри для PlayStation Portable]] [[Категорія:Ігри для PlayStation 2]] [[Категорія:Ігри для PlayStation]] [[Категорія:Ігри для iOS]] [[Категорія:Ігри для Sega Dreamcast]] [[Категорія:Класичні ігри для OS X]] [[Категорія:Ігри для Android]] [[Категорія:Відеоігри 2000]]

  1. Szczepaniak, John (11 серпня 2014). The Untold History of Japanese Game Developers. Т. 1. SMG Szczepaniak. с. 298—313. ISBN 978-0992926007.
  2. 『Never7 -the end of infinity-(ネヴァー7 -ジ エンド オブ インフィニティ-)』くり返されようとしている悲劇を回避しよう. Famitsu (Japanese) . 7 січня 2009. Архів оригіналу за 5 лютого 2010. Процитовано 25 жовтня 2015.
  3. Spencer (28 серпня 2012). Never 7: The End Of Infinity Arrives On Android With Bonus Apps. Siliconera. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 18 жовтня 2015.