Користувач:Oleksandr Tahayev/Барбара Герші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Oleksandr Tahayev/Барбара Герші

Барбара Херші (англ. Barbara Hershey), справжнє ім'я — Барбара Лінн Херцштайн (англ. Barbara Lynn Herzstein; рід. 5 лютого 1948, Hollywood, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) — американська актриса. Лауреат премій «Еммі» (1990) і «Золотий глобус» (1991), дворазова володарка Призу Каннського кінофестивалю (1987, 1988), «за Кращу жіночу роль» у фільмах: «Сором'язливі люди» (1987) і «Розділений світ» (1988).

Найбільш відомі фільми і телесеріали з участю Барбара Херші: «Ханна і її сестри» (1986), «Остання спокуса Христа» (1988), «Вбивство в маленькому місті» (1990), «Періс Траут» (1991), «Портрет леді» (1996), «11:14» (2004), «Чорний лебідь» (2010), «Астрал» (2011, 2013), «Якось у казці» (2012-2017) і «Дев'ята життя Луї Дракса» (2016).

біографія[ред. | ред. код]

Барбара Херші народилася 5 лютого 1948 року в Голлівуді, Лос-Анджелес, штат Каліфорнія, США[1]. Вона є дочкою Арнольда Натана Херцштайн (1906-1981), який був кінно-спортивним оглядачем, і Мелроуз Херцштайн (в дівоцтві Мур) (1917-2008)[2]. Батьки її батька були євреями, які емігрували з Угорщини і Росії, в той час як її мати була родом з Арканзасу, яка була вихована в Пресвитерианстве і мала ірландські корені[3][4][5].

Барбара наймолодша з трьох дітей в сім'ї, з дитинства вона завжди хотіла бути актрисою, тому в сім'ї її прозвали «Сара Бернар». Вона була сором'язливою в школі і вела себе так тихо, що часом люди вважали її глухий. У віці 10 років, вона вже показувала себе відмінною акторкою, граючи різні ролі в шкільних спектаклях. Її шкільний учитель драми допоміг їй знайти агента, і в 1965 році, у віці 17 років, вона отримала роль Еллен в телесеріалі «Гіджет». Барбара говорила, що дуже вдячна своєму педагогу, який з усіх сил підтримував її на початку акторської кар'єри [6] . Згідно New York Times Барбара закінчила голлівудську середню школу в 1966 році, але Девід Керрадайн стверджував, що в своїй автобіографії вона писала про те, як її вигнали зі школи після того, як вона почала свою акторську кар'єру [7] .

Кар'єра[ред. | ред. код]

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

Барбара Херші дебютувала як актриса, в невеликій ролі в трьох епізодах телесеріалу «Гіджет», одночасно беручи участь в зйомках телесеріалу «Монро» (1966), в якому також знімався Майкл Андерсон-молодший. Незабаром вона взяла сценічне ім'я - Барбара Херші [8] . Хоча Барбара говорила, що ці серіали допомогли її кар'єрі, вона висловлювала певне розчарування в своїй ролі сказавши: «один тиждень я була сильною, потім слабкою» [9] . Після Херші отримала кілька інших ролей, в тому числі роль Стейсі Айверсон в художньому фільмі, «Шестеро під одним дахом» (1968) .

1960-і роки[ред. | ред. код]

У 1969 році Херші знялася у вестерні Глена Форда «Добро з револьвером. На зйомках цього фільму вона познайомилася з актором Девідом Керрадайн і у них почалися романтичні стосунки, який пізніше знявся разом з нею в телевізійному серіалі «Кунг-Фу». У тому ж році вона знялася в скандальній драмі «Останнє літо», яка була заснована на однойменному романі Евана Хантера. У цьому фільмі, Херші зіграла дівчину на ім'я Сенді, яка підмовляє двох молодих людей (їх зіграли Брюс Девісон і Річард Томас) зґвалтувати іншу дівчину, Роду (її зіграла Кетрін Бернс). На наступний рік Кетрін Бернс отримала номінацію на премію «Оскар» в категорії «Краща жіноча роль другого плану», за свою роль в цьому фільмі[10].Во время съёмок фильма «Последнее лето» была убита чайка. В одном из интервью Херши объяснила:

Я бросила птицу в воздух, чтобы заставить её летать. Нам пришлось переснимать сцену снова и снова. Я могу сказать, что птица устала. Наконец когда сцена была закончена, режиссёр Фрэнк Перри сказал мне, что птица сломала себе шею в последнем броске[11].


Я бросила птицу в воздух, чтобы заставить её летать. Нам пришлось переснимать сцену снова и снова. Я могу сказать, что птица устала. Наконец когда сцена была закончена, режиссёр Фрэнк Перри сказал мне, что птица сломала себе шею в последнем броске[12].Сторінка Шаблон:Конец цитаты/styles.css не має контенту.

Херші відчувала себе відповідальною за загибель птиці і тому змінила свій сценічний псевдонім на Чайка. «Я відчувала, що її дух увійшов в мене і це був єдиний моральний вчинок» - вона пізніше пояснила [6] . Однак зміна імені не було позитивно сприйнято. Коли їй запропонували участь у фільмі Тімоті Боттомс, «Божевільний світ Джуліуса Врудера» (1974), Херші довелося віддати половину своєї заробітної плати, в розмірі $ 25,000, щоб виступати під псевдонімом Чайка, тому що виробники були не на користь білінгу [13] .

Барбара Херші і Бен Газзара в 1968 році

1970-ті роки[ред. | ред. код]

В 1970 году Херши снялась в фильме «Производительница детей», в основе сюжета которого лежат исследования проблемы суррогатного материнства. Фильм подвергся очень суровой критике; при этом кинокритик Ширли Ригби восторженно отзывается о работе Херши как о единственном позитивном моменте в картине:

Странный фильм, только выступление Барбары Херши в нём превосходно. Барбара Херши — это прекрасная маленькая актриса[14].


Странный фильм, только выступление Барбары Херши в нём превосходно. Барбара Херши — это прекрасная маленькая актриса[14].Сторінка Шаблон:Конец цитаты/styles.css не має контенту.

Херші одного разу сказала, що головна роль у фільмі «Берта на прізвисько Товарний Вагон» (1972) «була найцікавішою в її кар'єрі»[15]. Її партнером по фільму став актор Девід Керрадайн, продюсером фільму був Роджер Корман, а в ролі режисера виступив Мартін Скорсезе (це була його перша голлівудська картина). Бюджет фільму склав $600,000, ця картина мала схожість з фільмами «Бонні і Клайд» (1967) та «Кривава мама» (1970). Хоча Роджер Корман представив стрічку як експлуатаційний шматок з великою кількістю сексу і насильства, Скорсезе зробив набагато більший вплив на фільм.Роджер Эберт из «Chicago Sun-Times» писал:

Мартин Скорсезе создал настроение и атмосферу в фильме более чем на одно действие. А насилие в его понимании — это всегда тупое и постоянно неприятное чувство, не раскрепощающее отдыха, а новое насилие должно быть другим[15].


Мартин Скорсезе создал настроение и атмосферу в фильме более чем на одно действие. А насилие в его понимании — это всегда тупое и постоянно неприятное чувство, не раскрепощающее отдыха, а новое насилие должно быть другим[15].Сторінка Шаблон:Конец цитаты/styles.css не має контенту.

Тенденція відтворювати відверті епізоди з фільмів з'явилися в журналі «Playboy» в 1972 році [16] .

Через 16 років Херші була заявлена на роль Марії Магдалини, у фільмі Скорсезе «Остання спокуса Христа» (1988)[14]. За роль в цьому фільмі вона була номінована на премію «Золотий глобус» за «Кращу жіночу роль другого плану — Кінофільм» в 1989 році[17].

У середині 1970-х років Херші в основному працювала з Девідом Керрадайн[18]; так, в 1974 році виступила разом з ним у якості запрошеної зірки в епізоді телевізійного серіалу «Кунг-Фу». Вона також з'явилася в двох його самостійних режисерських проектах — «Ти і я» (1975) і «Американа» (1983); обидва фільми були зняті в 1973 році[19], але вийшли на екрани набагато пізніше. Її батько, Арнольд Херцштайн, також знявся в «Американе».

Пізніше, в 1974 році, вона отримала золоту медаль на кінофестивалі в Атланті за роль в голландському фільмі «Любов приходить непомітно» (1973) [18] .

Пізніше Херші знялася з Чарлтон Хестон у фільмі «Останні круті люди» (1976). Вона сподівалася, що фільм допоможе відродити її кар'єру, до цього часу вона вже розлучається з Керрадайн і своїм псевдонімом - Чайка [20] . Протягом решти 1970-х років, вона з'являлася в телевізійних фільмах, таких як: «Повінь!» (1976), «Сонячне різдво» (1977) і «Звинувачення проти жінки» (1977), в якому вона зіграла лесбіянку [21] [22] .

1980-і роки[ред. | ред. код]

Незабаром Херші отримала роль Ніни Франклін у фільмі Річарда Раша, «Трюкач» (1980), що ознаменувала її повернення на великий екран після чотирьох років невеликих телевізійних ролей. Барбара відчувала, що вона буде постійно кидатися на боротьбу з фінансистами, щоб отримати роль в цьому фільмі[21]. Вона також відчувала, що цей фільм був важливим переходом для неї, від ролей дівчаток, до ролей жінок.

Деякі з «жіночих ролей», які послідували після фільму «Трюкач», включили в себе: фільм жахів «Істота» (1982), «Хлопці що треба» (1983), в якому вона зіграла Дженіс Йегер, дружину льотчика-випробувача Чака Йегера і «Самородок» (1984), в якому вона зіграла Харієт Берд. Для цієї ролі, Херші вибрала капелюх, конкретного кольору. Режисер Баррі Левінсон не погодився з її вибором, але вона наполягала на тому, щоб носити капелюх у фільмі[23]. Левінсон пізніше запросив Херші, на роль Нори Тіллі — дружини Денні Де Віто, у комедії «Алюмінієві чоловічки» (1987)[21].

Барбара Херші на кінофестивалі в Торонто 13 вересня 2010 року

У 1986 році Херші покинула рідну Каліфорнію і переїхала з сином в Манхеттен. Три дні потому, у неї була коротка зустріч з Вуді Алленом, який запропонував їй роль у своєму фільмі «Ханна і її сестри» (1986)[24]. Картина Аллена завоювала три премії «Оскар» і премію «Золотий глобус». Фільм також приніс Херші номінацію на премію BAFTA, за «Кращу жіночу роль другого плану». Вона описала цю роль як, «прекрасний подарунок»[21].

Після цього фільму Барбара два роки поспіль виграє Приз за кращу жіночу рольна Канському кінофестивалі, за ролі у фільмах «Сором'язливі люди» (1987) і «Розділений світ» (1988). Ще в 1980-х роках, вона грала актрису Лілі Дамита, в телефільмі «My Зла, Зла Ways» (1985). Вона також зіграла Майру Флинер, у фільмі «Команда зі штату Індіана» (1986).

1990-ті роки[ред. | ред. код]

У 1990 році Херші отримала премію «Еммі» і «Золотий глобус», «за Кращу жіночу роль у міні-серіалі або телефільмі», «Вбивство в маленькому місті», який був заснований на реальних подіях, описаних у книзі Джона Блума і Джеймса Аткінса, «Свідчення на користь любові». Багато імен реальних учасників по справі, були змінені для фільму.

У 1991 році Херші зіграла Ханну Траут, дружину головного героя у фільмі «Періс Траут» (1991). У цьому фільмі, Херші знову співпрацювала з режисером фільму «Вбивство в маленькому місті», Стівеном Зібралася, в ньому вона зіграла дружину головного героя. Її чоловік, жорстокий бузувір (його зіграв Денніс Хоппер), його судять за вбивство молодої афро-американської дівчинки. Фільм був заснований на романі Піта Декстераса, написаному в 1988 році. Картина була описана як «драматична, проникає глибоко, в темні западини расизму, насильства і вбивства»[25]. «Періс Траут» був номінований на п'ять премій «Еммі».

Пізніше в тому ж році, Херші зіграла адвоката, що захищає свою сусідку по кімнаті в коледжі, звинувачену у вбивстві свого чоловіка, в детективному фільмі «Беззахисна» (1991).

Серед інших фільмів, в яких вона з'явилася у 1990-х роках були: «Небезпечна жінка» (1993), «Останній з племені людей-псів» (1995), «Чужі похорони» (1996), «Портрет леді» (1996), «Сніданок для чемпіонів» (1999) та ін. За роль у фільмі «Портрет леді», Херші була номінована на премію «Оскар», у категорії «Краща жіноча роль другого плану» в 1997 році.

2000-і роки[ред. | ред. код]

У 2001 році Херші знялася у психологічному трилері «Лантану». Вона була єдиною американкою в акторському складі цього фільму, в який були включені Рейчел Блейк, Ентоні Лапалья, Джеффрі Раш і ін. Після вона знялася в ще одному трилері «11:14» (2003), разом з Рейчел Лі Кук, Патріком Суейзі, Хіларі Суонк, і Коліном Хенксом. Херші продовжувала з'являтися на телебаченні в 2000-е роки, у тому числі в дух сезонах серіалу «Гора» (2004-2005). Вона також знялася в ролі Енн Ширлі — старшою в телефільмі «Енн із Зелених дахів: Новий початок» (2008).

2010-даний час[ред. | ред. код]

У 2010 році Херші знялася у психологічному трилері Даррена Аронофскі, «Чорний лебідь», разом з Наталі Портман і Мілою Куніс, за свою роль в цьому фільмі вона була номінована на премію BAFTAв категорії «Краща жіноча роль другого плану» в 2011 році, а після знялася у фільмі жахів Джеймса Вана, «Астрал» (2011). З 2012 по 2016 рік у неї була другорядна роль в телесеріалі каналу ABC, «Якось у казці», де вона зіграла злодійку Кору, відому під прізвиськом Королеви Сердець. Після вона знялася у фільмах: «Астрал 2» (2013) і «Дев'ята життя Луї Дракса» (2016).

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1969 році Херші познайомилася з актором Девід Керрадайн, під час роботи над фільмом «Добро з револьвером» [6] . В одному з інтерв'ю Керрадайн розповів, що під час сцени згвалтування в цьому фільмі він зламав Барбарі ребро [26] . Вони з'являлися в інших фільмах разом, в тому числі у фільмі Мартіна Скорсезе Берта на прізвисько Товарний вагон . У 1972 році пара разом позувала в оголеному вигляді для журналу Playboy, відтворивши деякі сексуальні сцени з цього фільму. Пізніше, в 1972 році, Херші народила сина Тома. Відносини з Керрадайн припинилися в 1974 році.

8 серпня 1992 року Херші вийшла заміж за художника Стефана Дугласа. Церемонія відбулася в її будинку в Оксфорді, штат Коннектикут, єдиними гостями на весіллі були матері молодят і син Барбари Том [27] . Подружжя розлучилося через рік після весілля [28] . Пізніше, в 1999 році, Херші почала зустрічатися з актором Навином Ендрюсом [29] . Під час їх короткого розставання в 2005 році Ендрюс завів дитину з іншою жінкою [30] . У травні 2010 року після того, як Ендрюс виграв опіку над сином, пара оголосила що вони завершили свої 10-річні відносини на півроку раніше [31] .

фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1963—1966 с Дочь фермера The Farmer's Daughter Люси
1963—1967 с Боб Хоуп представляет Bob Hope Presents the Chrysler Theatre Кэйси Холлоуэй
1964—1970 с Дэниэл Бун Daniel Boone Дайна Хаббард
1965—1968 с Бежать от твоей жизни Run for Your Life Джейн
1965—1966 с Гиджет Gidget Эллен
1967—1968 с Захватчики The Invaders Бэт Фергюсон
1967—1971 с Высокий кустарник The High Chaparral девушка
1968 ф Шестеро под одной крышей With Six You Get Eggroll Стейси Айверсон
1969 ф Добро с револьвером Heaven With a Gun индийская девушка
1969 ф Последнее лето Last Summer Сэнди
1970 ф Освобождение Л. Б. Джонса The Liberation of L. B. Jones Нелла Мандайн
1970 ф Производительница детей The Baby Maker
1971 ф В погоню за счастьем The Pursuit of Happiness Джейн Кауфман
1972 ф Сделка, или блюз о потерянной сумке с сорока
кирпичами по пути из Беркли в Бостон		 Dealing: Of the Berkeley-to-Boston
Forty-Brick Lost-Bag Blues		 Сьюзан
1972 ф Берта по прозвищу Товарный Вагон Boxcar Bertha Берта Томпсон
1972 с Кунг-фу Kung Fu Нэн Чи
1973 ф Любовь приходит незаметно Love Comes Quietly Анджела
1974 ф Безумный мир Джулиуса Врудера The Crazy World of Julius Vrooder Занни
1975 ф Бриллианты Diamonds Салли
1975 ф Ты и я You and Me официантка
1976 ф Последние крутые люди The Last Hard Men Сьюзан
1976 тф Наводнение! Flood! Мэри Катлер
1976 ф Судебный поединок Trial by Combat Марион Эванс
1977 тф Обвинение против женщины In the Glitter Palace Эллен Лэнг
1977 тф Просто небольшое беспокойство Just a Little Inconvenience Никки
1977 тф Солнечное рождество Sunshine Christmas Коди Бланки
1980 тф Ангел на моём плече Angel on My Shoulder Джули
1980 ф Трюкач The Stunt Man Нина Франклин
1981 ф Возьми эту работу и засунь её подальше Take This Job and Shove It Джейми Холстед
1981 с Американский театр American Playhouse девочка по вызову
1981 ф Существо The Entity Карла Моран
1982 тф Сумеречный театр Twilight Theater
1982 тф Уик-энд Weekend Ленор
1982 с Театр волшебных историй Faerie Tale Theatre горничная
1983 ф Справжні чоловіки (фільм, 1983) The Right Stuff
1983 ф Американа Americana дочь Джесс
1984 ф Самородок The Natural Харриет
1985 тф My Wicked, Wicked Ways: The Legend of Errol Flynn Лили Дамита
1985 с Альфред Хичкок представляет Alfred Hitchock Presents Джесси Дин
1986 ф Ханна и её сёстры Hanhan and Her Sisters Ли
1986 тф Цветок страсти Passion Flower Джулия
1986 ф Команда из штата Индиана Hoosiers Майра Флинер
1987 ф Алюминиевые человечки Tin Men Нора Тилли
1987 ф Стыдливые люди Shy People Рут
1988 ф Разделённый мир A World Apart Диана Рот
1988 ф Последнее искушение Христа The Last Temptation of Christ Марія Магдалина
1988 ф На пляже Beaches Хилари Уитни Эссекс
1989 с Пуаро Poirot Кэролайн Хаббард
1990 тф Убийство в маленьком городе A Killing in a Small Town Кэнди Моррисон
1990 ф Настройте радиоприёмники завтра... Tune in Tomorrow тётя Джулия
1991 ф Пэрис Траут Paris Trout Ханна Траут
1991 ф Беззащитный Defenseless Тельма Кнудсен
1992 тф Останься на ночь Stay the Night Джимми Сью Фангер
1992 ф Фотограф The Public Eye Кая Левиц
1993 ф С меня хватит! Falling Down Бэт
1993 ф Дети свинга Swing Kids Фрау Мюллер
1993 ф Перепутанные наследники Splitting Heirs герцогиня Люсинда
1993 ф Опасная женщина A Dangerous Woman Фрэнсис
1993 с Одинокий голубь: Возвращение Return to Lonesome Dove Клара Аллен
1993 тф Библейские сказания: Авраам-хранитель веры Abraham Сара
1994 с Надежда Чикаго Chicago Hope доктор Франческа Абернет
1995 ф Последний из племени людей-псов Last of the Dogmen профессор Лиллиан Диана Слоан
1996 ф Чужие похороны The Pallbearer Рут Абернати
1996 ф Портрет леди The Portrait of a Lady мадам Серена Мерл
1998 ф Лягушки для змей Frogs for Shakes Ева Сантана
1998 тф Лестница The Staircase мама Мэделин
1998 ф Дочь солдата никогда не плачет A Soldier's Daughter Never Cries Марселла Уиллис
1999 ф Завтрак для чемпионов Breakfast of Champions Селия Гувер
1999 ф Страсть Passion Роза Грейнджер
1999 ф Утонуть на суше Drowning on Dry Land Кэти
2001 ф Лантана Lantana Валери
2002 с Даниэль Деронда Daniel Deronda графиня Мария
2003 тф Голод Hunger Point Мариса Хантер
2003 тф Незнакомец рядом со мной The Stranger Beside Me Энн Рул
2003 кф T-20 Years and Counting Глиннис Йегер
2004 ф Верхом на пуле Riding the Bullet Жан Паркер
2004 тф Рай Paradise Элизабет
2004 ф 11:14 11:14 Норма
2004—2005 с Гора The Mountain Джени Карвер
2007 ф Птицы не летают в раю The Bird Can't Fly Мелоди
2007 ф Любовь приходит поздно Love Comes Lately Розали
2008 ф Не столкнись со звёздами Uncross the Stars Хильда
2008 ф Бездетная Childless Натали
2008 тф Энн из Зелёных крыш: Новое начало Anne of Green Gables: A New Beginning Энн Ширли старшая
2009 ф Альберт Швейцер Albert Schweitzer Эллен Швейцер
2010 ф Чёрный лебедь Black Swan Эрика Сейерс
2011 ф Астрал Insidious Лорейн Ламберт
2011 ф Ответы ни к чему Answers to Nothing Мерилин
2012 тф Left to Die Сандра Чейз
2012—2016 с Якось у казці (телесеріал) Once Upon a Time Кора / Королева Червей
2013 ф Астрал. Частина 2 Insidious: Chapter 2 Лорейн Ламберт
2014 ф Sister Сьюзан
2016 с Дэмиэн Damien Энн Рутледж
2016 ф Девятая жизнь Луи Дракса The 9th Life of Louis Drax Вайолет Дракс
2018 с Цілком таємно (телесеріал) }

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Повний список нагород і номінацій на сайті IMDb [32] .

Награда Год Категория Работа Результат
Оскар 1997 Лучшая женская роль второго плана Портрет леди Шаблон:Номинация
Британська академія телебачення та кіномистецтва 1987 Лучшая женская роль второго плана Ханна и её сёстры Шаблон:Номинация
2011 Лучшая женская роль второго плана Чёрный лебедь Шаблон:Номинация
Золотий глобус 1989 Лучшая женская роль второго плана — Кинофильм Последнее искушение Христа Шаблон:Номинация
1991 Лучшая женская роль в мини-сериале или телефильме Убийство в маленьком городе Шаблон:Победа
1997 Лучшая женская роль второго плана — Кинофильм Портрет леди Шаблон:Номинация
Еммі 1990 Лучшая женская роль в мини-сериале или фильме Убийство в маленьком городе Шаблон:Победа
1991 Лучшая женская роль в мини-сериале или фильме Пэрис Траут Шаблон:Номинация
Премія Гільдії кіноакторів 2011 Лучший актёрский состав в игровом кино Чёрный лебедь Шаблон:Номинация
Каннський кінофестиваль 1987 Приз за лучшую женскую роль Стыдливые люди Шаблон:Победа
1988 Приз за лучшую женскую роль Разделённый мир Шаблон:Победа

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Barbara Hershey Biography. Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 23 червня 2012.
  2. ↑ Carradine, David. Endless Highway. (1995) Journey Publishing. pg. 299
  3. ↑ Arnold N Herzstein 1910 census record (англ.). Familysearch.org. Процитовано 26 июня 2011.
  4. ↑ Mandell, Jonathan (15 августа 1988). PROFILE: Transfiguration of an Actress; Barbara Hershey. Newsday (англ.). Процитовано 15 июня 2010.
  5. ↑ Fox Dunn, Angela (29 апреля 1993). Barbara Hershey. The Record (англ.). Процитовано 15 июня 2010.
  6. ↑ а б в Jachovich, Karen G. "Barbara Hershey Drops Her Hippie Past and a Name, Seagull, and Her Career Finds Wings" (англ.). People. Процитовано 29 февраля 2017.
  7. ↑ Ankeny, Jason. All Movie Guide (англ.). New York Times. Процитовано 6 июня 2010.
  8. ↑ «Barbara Hershey, Back on Earth». Lakeland Ledger. 31 августа 1979
  9. ↑ Blake, John (4 мая 1968). "No Bars for this Hershey" (англ.). Pittsburgh Press. Процитовано 30 марта 2017.
  10. ↑ King, Susan (18 января 2012). 'Last Summer' to have rare screening from American Cinematheque (англ.). Los Angeles Times. Процитовано 2 июля 2012.
  11. ↑ Walker, Connecticut. «Barbara Seagull: The New Hollywood.» Parade magazine. 16 декабря 1973
  12. ↑ Walker, Connecticut. «Barbara Seagull: The New Hollywood.» Parade magazine. 16 декабря 1973
  13. ↑ O’Brian, Jack. Entertainment. Sarasota Journal. 4 марта 1974 Pg. 5-B
  14. ↑ а б в Rigby, Shirley (16 декабря 1970). The Baby Maker-A Bizarre Tale (англ.). The Miami News. Процитовано 30 марта 2017. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:2» визначена кілька разів з різним вмістом
  15. ↑ а б в Turner Classic Movie Programming Article: Boxcar Bertha (англ.). Процитовано 6 июня 2010.
  16. ↑ Playboy August 1972, Vol. 19, Iss. 8, pg. 82-85, by: Ron Thal, Boxcar Bertha
  17. ↑ Martin Scorsese's The Last Temptation of Christ. Pbs.org (англ.). 3 марта 2010.
  18. ↑ а б Wright, Fred (29 августа 1974). David Carradine is Human-Honest! (англ.). The Evening Independent.
  19. ↑ Scott, Vernon. Hollywood: «Welcome Home, Barbara Hershey». The Telegraph Gazette. 5 ноября 1975.
  20. ↑ Bacon, James. Barbara Hershey is Facing a Whole New Life. Sarasota Journal. 2 декабря 1975.
  21. ↑ а б в г Forsberg, Myra (29 марта 1987). "Film; Barbara Hershey: In Demand" (англ.). New York Times. Процитовано 30 марта 2017.
  22. ↑ No Qualms for Barbara (англ.). Eugene Register. 27 февраля 1977. Процитовано 30 марта 2017.
  23. ↑ Barbara Hershey "Natural" (англ.). Процитовано 31 марта 2017.
  24. ↑ Robbins, Fred (26 марта 1987). Barbara Hershey; Looking to the Future (англ.). The Spokesman-Review. Процитовано 31 марта 2017.
  25. ↑ Cerone, Daniel (13 апреля 1991). "'Paris Trout' Tested Hershey Versatility" (англ.). Daily Gazette. Процитовано 31 марта 2017.
  26. ↑ Carradine, Pg. 300
  27. ↑ Kahn, Tom. «Passages». People magazine. August 24, 1992.
  28. ↑ «Public Eye». San Diego Union Tribune. November 24, 1993
  29. ↑ Lost's Naveen Andrews. People (англ.). 24 января 2005. Процитовано 31 марта 2017.
  30. ↑ Sayid Ain't So: Naveen Andrews Knocks Up Another One (англ.). Архів оригіналу за 1 декабря 2008. Процитовано 4 ноября 2008.
  31. ↑ Lost's Naveen Andrews Found in Splitsville (англ.). 30 мая 2010. Процитовано 7 июля 2012.
  32. ↑ Barbara Hershey Awards. Barbara Hershey—IMDb (англ.). 10 марта 2017.

посилання[ред. | ред. код]

[[Категорія:Лауреати премії «Золотий глобус»]] [[Категорія:Фільмографії, які слід доробити]] [[Категорія:Вікіпедія:Статті з іншим значенням на Вікіданих]] [[Категорія:Акторки XXI століття]] [[Категорія:Акторки XX століття]] [[Категорія:Американські телеакторки]] [[Категорія:Акторки кінематографу США]] [[Категорія:Акторки за алфавітом]] [[Категорія:Персоналії за алфавітом]] [[Категорія:Уродженці Голлівуда]] [[Категорія:Статті з джерелами з Вікіданих]] [[Категорія:Народились 1948]] [[Категорія:Народились 5 лютого]] [[Категорія:Сторінки із неперевіреними перекладами]]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Oleksandr_Tahayev/Барбара_Герші&oldid=26111356