Користувач:Salo2449/Trizonesien-Song
| Пісня Трицонезії | |
|---|---|
 Зони окупації Німеччини союзними силами (Тризона - синя) і Радянський Союз (червоний). | |
| Країна |
Окупація Німеччини |
| Слова | Карл Бербуер |
| Мелодія | Карл Бербуер |
| Затверджений | 8 Квітня 1948 |
"Пісня Трицонезії" це гумористична німецька карнавальна пісня, написана Карлом Бербуером в 1948. Ця композиція і її слова зайняли місце гімну західної Німеччини, поки не існувало офіційного гімну і навіть єдиної держави. Пісня є самовисміючим творінням про невирішений конституційний і політичний статус західної Німеччини, поділеної на три зони окупації після Другої Світової Війни - зони окупації США, Великобританії та Франції.
Слова пісні[ред. | ред. код]
Mein lieber Freund, mein lieber Freund,
Die alten Zeiten sind vorbei.
Ob man da lacht, ob man da weint,
Die Welt geht weiter eins, zwei, drei.
Ein kleines Häuflein Diplomaten
macht heut' die große Politik.
Sie schaffen Zonen, ändern Staaten.
Und was ist hier mit uns im Augenblick?
Wir sind die Eingeborenen von Trizonesien.
Heidi-tschimmela- tschimmela-tschimmela- tschimmela bumm!
Wir haben Mägdelein mit feurig wildem Wesien!.
Heidi-tschimmela- tschimmela-tschimmela- tschimmela bumm!
Wir sind zwar keine Menschenfresser,
Doch wir küssen um so besser.
Wir sind die Eingeborenen von Trizonesien.
Heidi-tschimmela- tschimmela-tschimmela- tschimmela bumm!
Doch fremder Mann, damit du's weißt.
Ein Trizonese hat Humor.
Er hat Kultur, er hat auch Geist.
Darin macht keiner ihm was vor.
Selbst Goethe stammt aus Trizonesien,
Beethovens Wiege ist bekannt.
Nein, so was gibt's nicht in Chinesien,
Darum sind wir auch stolz auf unser Land.
Wir sind die Eingeborenen von Trizonesien.
Heidi-tschimmela- tschimmela-tschimmela- tschimmela bumm!
Поетичний переклад[ред. | ред. код]
Мій любий друг, мій любий друг
Старі часи давно минули
І хоч смійся, чи хоч ти плач
Світ прямує вперед, один, два три
А от декілька дипломатів
Світу вирішує долю́
Вони малюють зони, роблять нóві штати
Та про нас що, забули вони всі?
Ми є громадяни Трицонезії
Хай-де чемела-чемела-чемела-чемела бум
Жінки наші є пристастні, дикії!
Хай-де чемела-чемела-чемела-чемела бум
Хай не є ми канібалами
Та знаєм, як цілуватись ми
Ми є громадяни Трицонезії
Хай-де чемела-чемела-чемела-чемела бум
Жінки наші є пристастні, дикії!
Хай-де чемела-чемела-чемела-чемела бум
Хай не є ми канібалами
Та знаєм, як цілуватись ми
Та знай ти це, іноземець
Трицонезійці люблять жарт!
Він культурний і розумний
Краще є тільки ніхто!
Навіть Гете походив з Трицонезії,
Бетховен не раз бував тут,
Ні, не знайдеш ти цього всього в Китанезії (Китаї),
Ось чому ми горді за свій край!
Ми є громадяни Трицонезії
Хай-де чемела-чемела-чемела-чемела бум
Жінки наші є пристастні, дикії!
Хай-де чемела-чемела-чемела-чемела бум
Хай не є ми канібалами
Та знаєм, як цілуватись ми
Ми є громадяни Трицонезії
Хай-де чемела-чемела-чемела-чемела бум
Жінки наші є пристастні, дикії!
Хай-де чемела-чемела-чемела-чемела бум
Хай не є ми канібалами
Та знаєм, як цілуватись ми
Ми є громадяни Трицонезії,
Та знаєм, як цілуватись ми
Хай-де чемела-чемела-чемела-чемела бум!
Історія[ред. | ред. код]
8 квітня 1948 року Франція приєдналася до Бізонії, яка раніше була сформована з окупованих США та Великобританією територій Німеччини після закінчення Другої світової . Це призвело до перейменування території усіх трьох зон з Бізонії на Тризонію (Бі- і три-).
Ідея пісні у її автора - Карла Бербуера виникла в 1947 році, коли він сидів у ресторані біля Кельнського собору, де клієнти обговорювали Бізонію. Хтось у групі згадав нове слово «Бізонезія». Додавши Францію, Бербюер створив слово «Трицонезія» (Тризонезія, але німецькою мовою це пишеться як Trizonesien, що читається як Трицонезієн). Прем'єра пісні відбулася 11 листопада 1948 року; офіційна дата видання – 17 грудня 1948 року.
В ті часи у Німеччини не було офіційного гімну, а пісня "Deutschlandlied" перестала такою бути після капітуляції Гітлерівської Німеччини. Через це та популярність пісні її використовували на спортивних заходах як альтернативу гімну для представлення Німеччини. В Британії це спочатку розглядалось як ознака реваншизму, але пізніше стало заміною національного гімну на багатьох заходах, навіть офіційних політичних. На футбольному матчі в британському таборі для військовополонених ця пісня звучала разом із піснею "Боже, бережи короля" як національний гімн. Також прозвучала пісня на велогонці в Кельні в 1949 році на церемонії нагородження. Присутні військові офіцери союзників прийняли це за німецький державний гімн і встали зі своїх місць. [1]
У 1950 році канцлер Західної Німеччини Конрад Аденауер провів прес-конференцію в Берліні, звернувшись до цієї події: «Я вважаю, що це було минулого року на спортивному заході на стадіоні Кельна. Там також були присутні бельгійські військові. Наприкінці пролунали національні гімни, і гурт, який, очевидно, мав дуже ефективного та розумного лідера, і не мав особливих вказівок щодо того, що грати для Німеччини, заграв чудову карнавальну пісню "Ich bin ein Einwohner von Trizonesien" Те, що я вам зараз кажу, секретно — не для публікації: багато бельгійських солдатів встали і салютували, вважаючи, що це національний гімн». [2]
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ Schiller, Melanie. Soundtracking Germany. Процитовано 14 February 2020.
- ↑ Konrad Adenauer — 1950-04-19 Pressekonferenz Berlin. Konrad Adenauer Stiftung. Процитовано 9 October 2015.
зовнішні посилання[ред. | ред. код]
Шаблон:Former anthems of Europe [[Категорія:Німецькомовні пісні]] [[Категорія:Пісні 1948]]